6 грудня 2018 року в ЦПРБ ім. О.С.Пушкіна відбулася літературна година «Майстер віршової форми», присвячена 140-річчю з дня народження Олександра Олеся – лірика, поета поезії серця.
Ще за життя Олеся називали королем української лірики, а поетичні збірки вважали одним з найцінніших подарунків.
Ліричні твори Олеся, музикальні, часто "романсові" за формою, віддавна привертали увагу багатьох композиторів.
Українською громадськістю Кандиба сприймається в основному як поет, автор ряду відомих віршів. Тим не менш творча спадщина Олеся більш різнопланова, ніж здається на перший погляд. Крім римованих творів, він писав прозу, драми, казки, фейлетони, публіцистику і перекладав рідною мовою твори іноземних авторів, ліричні твори поетів багатьох країн.
Творчість Олеся припала на стик двох епох. Його лірика зберігає актуальність і через багато років після написання творів. Літературні критики стверджують, що побудована поетика Олеся на 3 головних принципах - правда, воля, краса.
Заслуги Олеся, без жодного сумніву, важко переоцінити. Тим не менш очевидним є також той факт, що про цю дивовижну людину українці знають дуже мало. Головним почуттям, яке червоною ниткою проходить через лірику Олеся в період після виїзду з України, є туга за Батьківщиною.
Для України Кандиба був одним із пророків, які тонко відчувають свою країну, її переживання, біль і найменші інтонації. Читаючи вірші Олеся, сучасники навряд чи зможуть повірити в те, що написані вони були за багато років до подій Революції гідності. Він написав і про відродження країни, і про дивовижне відновлення потенціалу армії, і навіть горезвісну європейську "стурбованість" передбачав. А також нову російсько-українську війну.
Поезії митця навчають нас берегти, любити і цінувати свою землю, вірно служити ідеалам миру і добра. І ми сьогодні віримо, що доля творчої спадщини Олександра Олеся буде щасливішою, ніж його особиста доля.
