7 березня, напередодні 210 річниці з дня народження великого українця Тараса Григоровича Шевченка, в бібліотеці «Почайна» була проведена літературно-музична година «У музиці живуть слова Шевченка».
Творчість геніального сина українського народу непідвладна часові. Його спадщина належить не лише Україні, а всьому людству. Світ знає Т. Шевченка передусім як поета, але він і – прозаїк, драматург, художник, скульптор. В образотворчому мистецтві відомо понад 1000 робіт Шевченка. Він був видатним портретистом, пейзажистом, гравером-офортистом. За графічні роботи йому було присвоєно звання академіка. Однаковою мірою розвинутись грані Шевченкового таланту не могли. Це зрозуміло, коли взяти до уваги його трагічну долю: прожив великий поет-Кобзар коротке життя – лише 47 років: 24 роки був кріпаком, понад 10 років «карався і мучився» по казематах і на засланні, і тільки неповних 13 років був на волі, коли за кожним кроком стежило «недремне око» шпигунів таємної імператорської канцелярії.
Шевченко і музика – це ще одна сторінка його багатогранної особистості. Нерозривними були для Тараса Григоровича поезія і пісня. Він постійно цікавився музичним мистецтвом, знав і розумів різноманітні жанри народної та професійної музики.
Т. Шевченко став духовним проводирем української нації. Його могутній голос розбудив в українців почуття національної гідності та вказав шляхи подальшого історичного розвитку — до створення власної, незалежної, соборної держави. У цьому й полягає велична місія Т. Шевченка, яку Бог йому визначив. Народна інтуїція щодо унікальності постаті підказала українцям те, що до нашого Кобзаря люди часто зверталися: “Батьку, Тарасе!”. Такого всенародного визнання не заслужили ні В. Шекспір, ні О. Пушкін.
Спи спокійно, поет! Образ огненний твій
Не зітерти ні бурі, ні часу…
В українській сім’ї славній, вольній, новій
Ми тебе не забули, Тарасе!
(В. Сосюра «Кобзареві»)