8 січня 2025 року виповнюється 90 років від дня народження українського поета-шістдесятника, журналіста, діяча українського руху опору Василя Андрійовича Симоненка.
А чи знаєте ви, що…
-- Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Згодом поет писав, що з рідних людей у нього були тільки мати і сивий дід, а про поетичний стиль говорив: "Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди".
-- Писати юнак почав у студентські роки. Він вступив на факультет журналістики Київського національного університету імені Шевченка. Опубліковані в ті роки самвидавом збірки поета поклали початок українському рухові опору 1960-70-х років.
-- Поета називали літературним бунтарем: він не терпів несправедливості, прагнув не тільки свободи, але й визнати Україну самобутньою державою. Симоненка переписували, цитували, про нього говорили по радіо, писали в пресі.
-- Василь Симоненко працював у редакціях газет "Молодь Черкащини", "Робітнича газета", "Черкаська правда", а ще багато їздив по Україні, виступав на літературних творчих вечорах та диспутах.
-- З 1960 року поет став одним із учасників київського Клубу творчої молоді, серед яких були Іван Драч, Алла Горська, Ліна Костенко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Іван Світличний, Євген Сверстюк та інші.
-- Великий вплив на життя і творчість Василя Симоненка мала кохана дружина, яку він «причарував» завдяки напою з троянд за фірмовим рецептом. Відомі поезії "Задивляюсь у твої зіниці" про любов до України та "Лебеді материнства" належать до громадянської лірики.
-- За недовге життя поета було видано лише збірку лірики "Тиша і грім" (1962) і казку для дітей "Цар Плаксій та Лоскотон". Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно.
-- У Києві є Бібліотека імені Василя Симоненка для дітей, а іменем поета названо чотири літературних та одна журналістська премії. У 1995 році йому присудили звання Лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка.
Facebook
Instagram