«Рушник його долі». Година факту

А чи відомо вам, що….

 

-- Андрій Малишко народився 14 листопада 1912 року в селищі Обухів у багатодітній родині і був наймолодшою, одинадцятою дитиною в сім’ї.

-- Матір поета мала надзвичайну пам’ять і знала багато пісень. Андрійку не подобалися погані, нещасливі закінчення народних пісень. Він казав: «Мамо, а я хочу, щоб щасливо закінчувалася народна пісня, щоб козак додому обов’язково повернувся». І почав придумувати свої, щасливі закінчення.

-- Перші вірші Андрій написав у школі. Він зачитувався “Кобзарем” Тараса Шевченка, часто слухав бандуристів, а розмовляв і писав тільки українською мовою.

-- Майбутній поет закінчив літературний факультет в Київському інституті народної освіти.

-- Під час Другої світової війни він був воєнним кореспондентом і часто їздив на фронт. У роки окупації листи з його віршами скидали з літаків.

-- Андрій Малишко одним із перших порушив питання про голодомор в Україні та став на захист української мови. Малишко заступався за шістдесятників. Це він виплекав Ліну Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Миколу Вінграновського.

-- За все своє життя поет видав 40 збірок віршів. Кращу частину творчості поет присвятив людям праці та любові до рідної землі.

-- За поему «Прометей» у 1947 році і збірку «За синім морем» у 1951 році поет отримав Сталінську премію. Також він був лауреатом Шевченківської премії за збірку «Далекі орбіти» в 1964 році. Згодом отримав Державну премію СРСР за збірку «Дорога під яворами» у 1969 році

-- Найвідоміший його твір «Пісня про рушник» було покладено на музику Платона Майбороди. Він став настільки популярний, що твір було перекладено 35 мовами світу.