«Людина серед людей» (до 85-річчя від дня народження Є.Гуцала). Літературний портрет

Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 року в невеликому селі Старий Животів, Вінницька область в родині сільських вчителів.

З самого дитинства Євген мріяв стати журналістом, але не вступивши до Київського університету, за рік вступив до Ніжинського педагогічного інституту імені Гоголя. Він працював у газетах Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини та в «Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник».

Перша повноцінна збірка оповідань Євгена Гуцала, яка побачила світ у 1962 році – це «Люди серед людей». Її назву можна застосувати до всього літературного доробку Є. Гуцала.

Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Шевченківської премії.

Євген Гуцало дружив з такими українськими літературними геніями, як Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч, Григір Тютюнник.

Мав багато нагород, серед них – Літературну премію імені Юрія Яновського за збірки оповідань «Полювання з гончим псом», «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», та «Оповідання з Тернівки» (1982); Державну премію України ім.Т.Г.Шевченка (1985), Міжнародну премію фундації О. і Т. Антоновичів (1995), Премію ім. І .Огієнка (1995).

Твори Євгена Пилиповича були перекладені багатьма мовами світу: російською, білоруською, німецькою, румунською, чеською та ін.