Юні філософи розпочали новий місяць із чергової зустрічі.
За горнятком чаю вони обговорювали глобальну тему – як нагадувати людству, що ми всі живемо на одній планеті, а отже – це наш спільний дім, про який маємо дбати разом? Цього разу юні мислителі підійшли до теми з точки зору мистецтва, надихнувшись фрагментом книги «Бог із птахів» Любові ЄВИ:
«…А вдома, коли вечірнє сонце яскраво-сліпуче увійшло в її кімнату крізь вікно, вона примружилась і усміхнулась. Вона раптом усвідомила, що велике Сонце з великого космосу осяває Землю, стукає в її вікно. Я комаха, космос безмежний, сонце сяє і для мене, думала вона. Як то нагадувати людям про те, що ми живемо на маленькій планеті посеред космосу, що ми крихітні і наші справи такі ж крихітні, що це все диво... і, може, тоді, якби усі люди про це пам’ятали, не було би війн? Може, то піти в якесь ООН абощо та запропонувати створити такі мистецькі інсталяції по всьому світу, в найменших місцинах, які би нам про це нагадували? Ось неозорий космос, ось ти, крихітна людино, і нам не потрібно нічого ділити, це безглуздо і смішно».
Поміркувавши над цими рядками, учасники Клубу взялися створювати ескізи власних варіантів інсталяцій, які мають нагадувати людству про те, що ми живемо на одній планеті, а отже це наша спільна відповідальність, про те, що наші життя – тендітні і крихкі, а також про те, що ми можемо створити світ, в якому буде більше добра і гармонії. Затим юні філософи презентували свої ідеї та обговорювали варіанти інсталяцій чи пам’яток, які би спонукали замислитися про найважливіше.
Нагадаємо, що до Клубу юних філософів входять школярі та молодь різного віку. Тут говорять на світоглядні теми у неформальній дружній атмосфері. Ви також можете приєднатися до зустрічей юних філософів, написавши на сторінку бібліотеки. Організатори повідомлять вас про найближчі дати подій.
