Під час розповіді-презентації cлухачі ознайомилися з місцями, спорудами, пам’ятниками та вулицями Києва, які пов’язані з історією та культурною спадщиною Республіки Азербайджан.
У Києві є куточок, справжній острівець азербайджанської культури – це сквер імені Гейдара Алієва. В 2013 році тут встановлено пам’ятник державному діячеві Гейдару Алієву (1923-2003). Зелений і затишний сквер із традиційними для Азербайджану деревами та багатоярусним фонтаном і килимом-водоспадом, єдиною в світі копією килима «Шейх Сафі», став для киян та гостей місцем зустрічей і гарним простором для прогулянок.
В 1994-2011 рр. в історичному районі Татарка у Києві було збудовано одну з найбільших у Європі мечетей Ар-Рахма, у перекладі з арабської «милосердя, благодать». Це справжня перлина сучасної ісламської архітектури, культурний центр, відкритий для відвідування, де проводяться екскурсії та лекції про культуру Сходу.
В Шевченківському районі є особливе місце – сквер Мусліма Магомаєва та пам’ятник видатному азербайджанському оперному й естрадному співакові, «золотому баритону» 20 століття. Пам’ятник було відкрито в 2018 році на знак вдячності митцеві, чий талант підкорив мільйони сердець, зокрема й в Україні.
Пам’ятник великому азербайджанському поету і мислителю Імадеддіну Насімі (1369-1417) – було відкрито у Києві на Печерську 2019 року. Скульптура створена відомим скульптором, народним художником України Сейфаддіном Гурбановим, який є також автором пам’ятника азербайджанському поетові Самеду Вургуну (1906-1956), встановлений біля нашої бібліотеки, що носить його ім'я.
Назви вулиць Бакинська (з 1955 року) в Шевченківському районі та Азербайджанська (сучасна назва з 2001 року) в Дарницькому районі з’єднали дві культури та історії наших народів.
Не забули кияни вшанувати ім’я першого українського сходознавця, перекладача з азербайджанської Миколи Гулака (1821-1869). В 1961 році на його честь названо вулицю на місцевості Пріорка в Оболонському районі.
А на завершення зустрічі, щоб пізнати гостинну атмосферу Сходу учасники клубу мали можливість продегустувати традиційний десерт – пахлаву.
Захід став чудовою нагодою дізнатися більше про історію, традиції та культуру азербайджанського народу, нагадав, що культура – це міст, що з’єднує народи, вона допомає нам краще розуміти одне одного, цінувати її задля створення спільного щасливого майбутнього.
