14 травня минає 150 років від народження відомого українського письменника, новеліста Василя Стефаника. Його новели вражають своєю правдивістю, оригінальністю і художньою досконалістю.

Іван Франко, оцінюючи творчість ювіляра, говорив, що з’явився, може чи не найбільший після Шевченка письменник, "яким уже нині можемо повеличатися перед світом", що "його новели – як найкращі народні пісні…".

Василь Стефаник народився у сім’ї заможного господаря 14 травня 1871 р. в селі Русові поблизу старовинного міста Снятина на Станіславщині, тепер Івано-Франківщина. За бажанням батька юнак вступає на медичний факультет Краківського університету. Але медицина не вабила його на відміну від літератури. Попри те, що усі твори письменника вміщаються в одному томику, його ім’я стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Такої слави Василь Стефаник зазнав ще й завдяки тому, що тонко розумівся на психології людини. Письменник часто зображає свого геpоя у складних життєвих ситуаціях: «Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки». Ці слова видатного українського письменника, найближчого соратника І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, майстра новели Василя Стефаника якнайкраще характеризують його творчість.

185645702_1611380165726575_1969835380988806973_n.jpg 185771362_1611379755726616_6292463076888259802_n.jpg 185834541_1611379685726623_1926124278704174543_n.jpg

186056055_1611379595726632_5163674368693494531_n.jpg 186449105_1611380265726565_5633104293156563236_n.jpg 186472576_1611379902393268_5601900735580189989_n.jpg

186484415_1611380055726586_5972038170100143067_n.jpg