"Ні! Я жива! Я в серці буду вічно жити! Я в серці маю те, Що не вмирає!"
Сьогодні в нашій бібліотеці відбувся захід, присвячений 150-річчю з дня народження української письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки, піонерки українського феміністичного руху, співзасновниці літературного гуртка «Плеяда», одній з центральних постатей національної культури – Лесі Українки. Запрошені школярі ознайомилися з біографією і творчістю видатної українки, читали вірші, дізнавались про цікаві факти із життя письменниці. Не обійшла увагою дітей
і ювілейна виставка, присвячена творчій діяльності поетеси. Як писав про неї Іван Франко:« Ся хора, слабосильна дівчина – трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну».
Вірші Лесі Українки – це джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу.
Спадщина великої поетеси – це багатюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім живущим і прийдешнім поколінням наснагу для життя і праці.
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так гостро іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє!
