Ділимося світлинами з чергової зустрічі нашого читклубу «PROчитання», під час якого говорили про особливу книгу Артура Дроня «Гемінгвей нічого не знає», що вже стала бестселером наших днів.
Вона – непроста, зачіпає найтонші та найболючіші струни душі кожного українця, та попри це – неймовірно потужна і наповнена силою та вірою, які так потрібні усім особливо сьогодні. Безумовно, особистий досвід дозволяє автору забезпечити відвертість та авторитетність того, про що йдеться, тому віриться кожному слову. Але попри складну тематику, у книзі багато світла, любові і віри.
Кожен з нас виокремив щось особливе для себе в тематиці чи манері автора. Наприклад, те, як вміло і доречно вплетені у контекст цитати українських письменників, серед яких зокрема С. Жадан, Л. Костенко, Г. Тютюнник, Ю. Горліс-Горський. Або ж те, як автор тонко і щемко торкається теми жахіття війни, втрат, материнської любові, братерства та віри.
Попри те, що «Гемінгвей нічого не знає» – книга короткої прози, читається вона на одному подиху, як цілісний твір. Особливістю є те, що написана вона ветераном українсько-російської війни та професійним журналістом Артур Дронь, який спирається на власний досвід. Це – своєрідна рефлексія пережитого, розуміння свого шляху, місця кожного у долі країни.
Неймовірно сильний та якісний текст, який можна назвати згустком болю і сили водночас. Ніякого пафосу, прості, зрозумілі усім формулювання, роздуми, розповіді, спогади, символи, що не залишать байдужим нікого. Професійно і навіть геніально – так ми можемо сказати про книгу А.Дроня «Гемінгвей нічого не знає». А ще про те, що читати її треба усім! Для того, щоб жити далі і пам’ятати про кожного, хто захистив і продовжує захищати нас.
