Ділимося світлинами чергової зустрічі нашого читацького клубу. І хоч нас було небагато, та дискусія вийшла справді живою та справжньою.
Говорили про роман «Мій прапор запісяв котик» Лєни Лягушонкової, виданий у 2025 році видавництвом «Урбіно», який став переможцем престижної літературної премії «Книга року BBC-2025». І вже це привертає увагу до твору, який, безумовно, заслуговує і на увагу, і на визнання. Книга написана в популярному зараз жанрі автофікшн, що поєднує автобіографію та художню вигадку. Автофікшн дозволяє автору вписати власний досвід у ширший суспільний контекст. І авторці це вдалося!
«Мій прапор запісяв котик» — це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Книга – гарна, подекуди різка, і відверта, але водночас близька читачам різного покоління, адже читаючи її ніби і сам повертаєшся у власну історію, що перегукується з написаним у книзі. Водночас читаючи мимоволі ловиш себе на думці, що це відбувалося з тобою. Це свого роду і бібліотерапія, можливість висловитися і згадати своє, адже всі ми родом з дитинства, де б воно не проходило.
Написана легко і іронічно, в ній вдосталь гумору, сарказму поруч з відвертістю і щирістю. Власне «Мій прапор запісяв котик» – це всі ми, іноді абсолютно різні та по різні боки своєї історії і правди. Книга про всіх нас, хто готовий зануритися спогади, про ідентифікацію і переосмислення, про людяність, силу, вибір і життя в усіх його проявах.
Для наступного прочитання та обговорення обрали: В. Домонтович «Дівчина з ведмедиком», М. О'Фаррелл «Гамнет».
Читайте і приєднуйтесь!
