Їду, їду на коні в червоному жупані до вашої хати Калиту кусати! :)
Не знаємо як ви, а ми вже розпочали зимові свята з веселого обряду Калити, що за традицією відзначають напередодні Андрієвого дня.
Наші затишні суботні зустрічі сьогодні були ой, які веселі! Тож сьогодні ми не лише читали, а й ознайомилися з народними традиціями, навіть відтворили їх, гралися в рухливі ігри, танцювали і , звичайно, ж смакували Калитою. А вона вдалася на славу, і за це щиро вдячні нашій чудовій матусі Валентині Валентина Лагодина.
А було все як належить : і пан Калитинський, вартовий Калити, і пані та панове Коцюбинські, які намагалися відкусити смачного шматочка, і писарчук, який мастив невдаху за невдалу спробу)))
І батькам, і дорослим сподобалося (ми це побачили і відчули).
Дякуємо! Приходьте ще!
Ой, калита, калита, із чого вилита?
Ой, я з жита вилита та й сонцем налита.
Для прекрасного цвіту, по білому світу,
Щоб ви мене смакували і горя не знали.
