Поет народився 6 січня 1898 у м. Дебальцеве. Його батько, Микола Володимирович – непосидючий, різнобічно обдарований, за фахом кресляр, змінив багато професій: учителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Поет пишався, що предки батька з французів на прізвище де Соссюр — дід так і підписувався.
У роду матері – Антоніни Дмитрівни – були євреї, українці, серби, її дівоче прізвище угорське - Локотош.
Володимира Сосюру ми знаємо як поета-лірника, автора понад 40 збірок поезій та поем. Сосюра за свого життя належав до низки літературних організацій того періоду - «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ», був козаком Армії УНР. А за патріотичну поезію «Любіть Україну» Сосюру обвинувачували у «буржуазному націоналізмі» та антирадянщині. Кажуть, академік Глушков, батько української кібернетики, вірші Сосюри міг годинами читати напам’ять, а В’ячеслав Чорновіл знав напам’ять поему «Мазепа», «Третя рота» та вірш «Два Володьки». Безумовно, епоха, в яку жив ювіляр вплинула на творчість, але щире слово і стиль поета залишилися і до сьогодні. Тому і тепер багато його поезій лишаються актуальними. Як скажімо, «Любіть Україну», яку і згадаємо сьогодні.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.