Один із найвідоміших та найулюбленіших українських поетів та прозаїків народився 7 листопада 1936 року на Миколаївщині. Його дитячі віршики знають і люблять не одне покоління українців, бо для них він писав з великою радістю та любов’ю.
Відомий Микола Вінграновський і своєю проникливою прозою. Наприклад, у повістях та оповіданнях «Первінка», «Сіроманець», «Гусенятко», «На добраніч», «Кінь на вечірній зорі», «У глибині дощів», «Літо на Десні» та інших він то веселою, то сумовитою поетичною барвою поєднує світ людей зі світом звірів, птахів, рослин, з життям всього живого й «неживого». Власне, вся природа у М.Вінграновського вищою мірою жива.
Серед творчого доробку М.Вінграновського збірки «Андрійко-говорійко» (1970), «Мак» (1973), «Літній ранок» (1976), «Літній вечір» (1979), «Ластівка біля вікна» (1983), «У неквапи білі лапи» (1989), «З обійнятих тобою днів» (1993); повісті «Первінка» (1971), «Сіроманець» (1977), «В глибині дощів» (1979), «На добраніч» (1983), «Кінь на вечірній зорі» (1987), історичний роман «Северин Наливайко» (1996), історичні нариси «Чотирнадцять столиць України» (2002).
Саме за дитячі збірки автор став лауреатом Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1993), літературної премії «Благовіст», премій ім. В. Вернадського (2002). Його твори перекладено російською, естонською, литовською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу.
А ми і досі з радістю читаємо милі і добрі віршики автора про котиків, зайчиків, птахів і всю красу живого світу.
