............Уривок з п'єси
«СХОДИТЬ СОНЦЕ (ХАНЛАР)»

................ДІЯ ТРЕТЯ

.................Картина сьома

.....Камера Баїловської тюрми. Ханлар, Хосполад.

.................. Ханлар
І знов, і знов над Каспієм засяла
Спокійна і щасливая зоря.
Земля проснулась з щебетом пташиним.
Дим потягнувся з кожної хатини,
А я один за ґратами оцими,
Закований. Без суду, без закону...

..................Хасполад

.............(прокидаючись)

Немов світання вже?

.................. Ханлар

Так, вже світання.
Послухай, друже. Рядом в оцій клітці
Нам коротати довгі ночі й дні.
То познайомитися нам не зайве.

..................
..................Хасполад

Нікому я душі не розкриваю.
Для чого друга близького печалить,
Для чого радість ворогу давать?

.................. Ханлар

Прожив життя ти, бачу, недаремно.
Почнем по старшинству.

..................Хасполад

Я — Хасполад.

.................. Ханлар

Як? Той ґачаґ *, що за селян повстав?

..................Хасполад

Так, він.

.................. Ханлар

Пісні про кого линуть?
Друг бідняків, що мстив за димні саклі?
Отой, про кого ми багато чули
Від стариків? Розповідай докладно,
Як опинився ти в в'язниці.

..................Хасполад

...........................................Довге
Оповідання буде. Двадцять років
Мені було, як не на полюванні
Рушницю розрядив. В той горе-вечір
Якийсь там стражник, а чи пристав царський
До мене причепивсь: віддай рушницю,
Не до лиця тобі вона, злидарю, каже.
І в голову мені ударила вся кров.
Не думаючи хто і що в ту мить,
Я вистрелив. Упав на землю стражник,—
А я утік і став блукати в горах.
І з того часу я — ґачаґ бездомний,
Три рази із Сибіру утікав,
Звивав гніздо у лісі чи на скелях,
За бідних мстив, де тільки змогу мав.
Так сорок років на коні провів я.
І от взяла мене за горло старість,
Колишня пильність зрадила мене,
І тільки шабля вірною лишилась.
Ось тут-то і попався я в біду.
Накинулись на мене, повалили,
І руки міцно ременем скрутили.
Я шибениці довго не прожду.

.................. Ханлар

А діти в тебе є?

..................Хасполад

Аж вісім дочок,
Старенька мати з ними. Скільки літ
Чекав — на старість буде в нас синочок,
Та смерть приходить — невблаганна смерть
Нема синка... В останню путь без горя
Пішов би я, коли б, катам на зло,
Синок мій виростав і скоро, скоро
На зміну став! О, гарно то було б!

Входить начальник тюрми.

..................Начальник
Булат Демір Оглу.

..................Хасполад
Я тут, начальнику.

..................Начальник
Збирай пожитки ти свої і гайда.

..................Хасполад
...............(до Ханлара)
Мене на страту поведуть.
..................................Прощаймось.
Хай береже тебе Аллах!

.................. Ханлар
..........................................Не смійте
Вбивати, вішати його! За смерть оцю
Розрахуватись прийдеться вам з лишком.

..................Начальник
Не знаєш ти, за кого просиш, дурню,—
За ката, що пристукнув щонайменше
З півсотні приставів та осавулів. Він сущий звір!

..................Хасполад
..........................................Забудь мене, синок!
Я сорок років шаблею рубав,
І кров моя відомщена давно.
(Сміливо виходить із камери. Слідом за ним начальник.)

.................. Ханлар
Тюремнику!


................Тюремник
.................Чого тобі?

.................. Ханлар
...................................Давно тут служиш?

................Тюремник
В нас не заведено базікать
Із в'язнями.

.................. Ханлар
........................Ого, який поважний!

................Тюремник
Не знаю я, поважний, а чи ні,
А власну шкуру берегти умію
Й не хочу зовсім, щоб мене прогнали
З цієї служби через тебе. Все!

.................. Ханлар
Від тебе користі дарма чекати.
Дай хоч води.


................Тюремник
Я не слуга тобі.

.................. Ханлар
Хоч раз побудь людиною. Ти знаєш,
Що без води сиджу я дві доби.

................Тюремник
А що мені до того?

.................. Ханлар
..............................Я ж страждаю.

................Тюремник
Давай карбованця, то принесу хоч бочку.

.................. Ханлар
Це від карбованців живіт твій виріс?

................Тюремник
Я й не таю — кому це невідомо!
Мені б потовще жінку, карт колоду,
Хороших карт та грошей сип щедріш,
Завжди домовимось. Так, так, не смійся!
Ти молодий, брат. Молоко ще навіть
Пообсихать не встигло на губах.
По багатьох служив я тюрмах. Знаю
Життя уздовж і впоперек. Знай мудрість -
Не куштував хто краденого м'яса,
Хто на украденім коні не їздив,
Не чоловік той!

.................. Ханлар
Гроші на тобі.
На це що скажеш?

................Тюремник
........................................Що вода сама
Струмками потече у кухоль.

Виходить. За вікном чути голос М є г р і б а н. Вона співає.

.................. Мегрібан
Чуєш, вітер, чуєш, море,
Що не зрадлива любов.
Плаче вітер, стогне море,
А у серці стигне кров.

.................. Ханлар
Дзвінкий, знайомий голос там лунає.
За кам'яними стінами сумує
Кохана рідна: рано довелось
Переживать їй горе від кохання.

Входить тюремник.

Скажи, приятелю, в житті своїм любив ти?

................Тюремник
Авжеж! Жонатий був, любив жону,
Але її начальник в мене викрав.

.................. Ханлар
А ти не захистив дружини й честі?
Так і злякався?

................Тюремник
...........................Е, не в цьому щастя!
Жона не гроші, не тютюн, не хліб
І не вино, щоб битися за неї.
....................(Вийшов.)

.................. Мегрібан
Вітер спить, дрімає море
Гірко плаче серце знов.
Як світання гасли зорі,
В мене викрали любов...

.................. Ханлар
От і пішла. І голосу не чути.
І тільки вітер на косі піщаній
Підносить пил, та море глухо стогне.
Коли ж я вийду із цієї клітки,
Чи так і згину в кам'янім мішку?..

................Тюремник
Стрічай же, приятелю, гостя дорогого.

Впускає в камеру Мухтар-бека і Шамістана.

................Мухтар-бек
Здоров, земляче! Як тобі живеться?

.................. Ханлар
Та не погано.

.................Шамістан
Іч ти, як нахабно!

................Мухтар-бек
Не гнівайсь, дорогий. Чому насупивсь?
Не загубив ані жони, ні діток,
Чому ж тут сумувать?

.................. Ханлар
Що вам потрібно?

................Мухтар-бек
Сам губернатор слово дав мені...

.................. Ханлар
І ви йому повірили? Даремно.

................Мухтар-бек
Сам губернатор слово дав, що це
Все вийшло помилково, випадково.
Я поклянутися твоїм життям готовий.

.................. Ханлар
Чому ж моїм? Своїм кляніться краще!

................Мухтар-бек
Кинь жартувать, Ханлар .

.................Шамістан
Подумай краще,
Бо ж каторга тобі загрожує. П'ятнадцять
Жахливих літ на каторзі. Подумай,
Там кожен день розтягнеться на рік.

.................. Ханлар
Коротше. Я погрози ваші знаю.
Дивлюсь — і вам не солодко, коли
Прийшли в тюрму до мене на розмову.

................Мухтар-бек
Так, ми прийшли і, справді, я, мов брат,
Готовий всім з тобою поділитись.
Проси, не бійся, вимагай... За те...

.................. Ханлар
Що, що за те?

................Мухтар-бек
Мій голубе, ти знаєш!

.................. Ханлар
Що знаю? Поясніть же до ладу.

................Мухтар-бек
Щоб не горіли промисли, я хочу.
Щоб не було оцих жахливих страйків.

.................Шамістан
Не знаєш ти, що діється на волі.

.................. Ханлар
А, вас за горло все-таки схопили!

................Мухтар-бек
Робітники і тюрем не бояться!
Посадиш одного, натомість — сотня.

.................. Ханлар
Та що це ви турбуєтеся, пане?
Закон на вашім боці?

................Мухтар-бек
То, звичайно,
На нашім. Та закон, бач, неміцний
В такий-от час.

.................. Ханлар
І, значить, вам потрібно
Крутнуть хвостом, завоювать довір'я
Та декому підсунуть хабаря...

................Мухтар-бек
Доволі сперечатися даремне.
Про головне домовимось, одначе.
Про Мегрібан, приятелю, згадай,
Красуня розрахунок нам полегшить...

.................Шамістан
Синок! На Шамістана подивись!
І знай — бухарська в мене є папаха.

.................. Ханлар
Даси папаху?

.................Шамістан
...............................Як не дать за діло!
Бери! Носи папаху на здоров'я!

.................. Ханлар
.......(кидає папаху на підлогу)
Таку обновку не носить.. Ханлару.
Їй місце там, де, зраднику, й тобі!


У вікна долинають звуки Марсельєзи. Гудки.
...............Входить начальник тюрми.


..................Начальник
Є тут такий, Ханлар Сафаралієв?

.................. Ханлар
Є.

..................Начальник
........Губернатор змилувавсь над вами.
Ви звільнені.

.................. Ханлар
..............................Наш час тепер настав.
Над містом наші прапори тріпочуть.
Шумить, росте народу океан.

..................Начальник
Вам ставиться умова, щоб віднині
У заколотах участі не брати.

.................. Ханлар
Спокійні будьте! Є у мене совість.
Один раз слово дав я назавжди
І не розійдеться те слово з ділом.
.................(Виходить.)
Мухтар-бек
Такий наказ був, справді, даний вам?

..................Начальник
Чи ви при розумі, скажіть мені?
Та ж заворушення яке в Баку.
А революція не любить жартів.
Зробили б спробу ви його тримать,
То зараз голову свою згубили б.
Мухтар-бек
То як же бути?

..................Начальник
Поживем — побачим.
Затихне заворушення, ми знайдем
Без поспіху шляхи, щоб знищить гідру.
Всіх поодинці знімем ватажків.
У тім числі без галасу й цього.

................Мухтар-бек
Хороший план. З. Ханлара і почнем!

......................... ЗАВІСА.


....................Картина восьма


Ніч. Місяць. Берег моря. Вдалині видно вишки. Ханлар і Мегрібан.
...................Вони підходять до моря і сідають на камінь.


.................. Мегрібан
Яке повітря свіже, чисте,
Як мирно дише тишина.
І плине місяць променистий,
І тихо марить далина.
О, коли б мирно так і люди
У дружбі вечір провели!..

.................. Ханлар
Ні, мріяти про це не будем.
Ми є окрасою землі.
Без нас, людей, уся природа
Порожня буде і німа.
І нащо нам її свобода?
Без нас — краси у ній нема.

.................. Мегрібан
Дивись, Ханларе: горнуться дві зірки
Одна до одної. Вони із нами схожі...

.................. Ханлар
Я бачу, що вони поцілувались,—
На поцілунок дівчина ж скупа.

.................. Мегрібан
Ціну потрібно знати поцілункам.
Якщо дешева дівчини любов,
Чи буде до вподоби? Сам подумай!

.................. Ханлар
Природа нам говорить навпаки.

.................. Мегрібан
Природа нашій волі підкорилась.
Порожня бо природа без людини,
Ти сам казав.

.................. Ханлар
.........................Не буду суперечить.

.................. Мегрібан
Я думку лиш продовжую твою.

.................. Ханлар
Розумна ти. І розум-бо і гідність
В словах твоїх.

.................. Мегрібан
...........................Наслідую у цьому
Твоїй чудовій матері, коханий!
Вона для мене все тепер. Не знала
Я ласки матері в дитинстві.
З коханням разом матір я найшла.

.................. Ханлар
Щаслива будь, кохана. І живи
У радості великій, у любові,
Сама стань матір'ю дітей щасливих.

(Мегрібан закриває лице руками.)

Щоб ніжно вів за руку я синочка
Коханого...

.................. Мегрібан
....................А якщо донька буде?

.................. Ханлар
Аби на тебе, як дві краплі, схожа,
І я притисну вмить її до серця.
І оченята сині поцілую...

...... (Міцно цілує в очі Мегрібан.)

.................. Мегрібан
Ні, так не можна. Ти дотримуй слова.

.................. Ханлар
Тебе за доньку я прийняв.

.................. Мегрібан
...........................................Вже час іти.

.................. Ханлар
..........................О, зачекай хоч трохи!
Подумай, Мегрібан, ти любиш матір.
Стара вона вже, а в житті лиш мала
Одну біду, та злигодні, та муки.
Обоє ми — одне багатство нині,
Весілля наше — вся її надія.
З весіллям саме справа й затяглася.
Так ось, послухай... Ні, сказати сором.

.................. Мегрібан
От скромний ще знайшовся, соромливий!

.................. Ханлар
Так, Мегрібан, я маю все сказати.
Адже це не між іншим. Це — життя.

.................. Мегрібан
Якщо ти чоловік, то будь рішучим.

.................. Ханлар
Одначе, знаєш, що я дуже бідний,
Хоч і немало в мене друзів є.

.................. Мегрібан
Ти мав сказать, що грошей на весілля
У нас нема? І все?

.................. Ханлар
.............................Еге ж. А ти жартуєш?

.................. Мегрібан
Мій дорогий, коханий мій! Хто любить,
Багатства на весіллі не захоче.
А стріха є у нас над головою,
І на столі хиткому є вино.
Коли б на світі нас було лиш двоє,
Ми справили б весілля все одно.

.................. Ханлар
Коли ж весілля?

.................. Мегрібан
..............................Якщо хочеш, завтра.
Вже час іти, вставай.

.................. Ханлар
То, значить, завтра
Стемніє тільки, і в оту годину
У нашім домі співи залунають.
(Пригортає Мегрібан.)

І будеш ти моя. Моя навіки!

.................. Мегрібан
Вже нам пора. Додому проведи.

Виходять. Хустина Мегрібан падає і лишається на камені.
.......З-за каменя підводяться голови Шамістана і Кочі.
............Вони дивляться вслід парі, що віддаляється.


.................Шамістан
Ждеш пісні завтра на своїм весіллі?
І приятелів ждеш на гулянку свою?
Якби не так!

......................Кочі
Ходім за ним!

.................Шамістан
Чекай!
Куди нам поспішати!
Він поверне.

......................Кочі
А раптом — ні!

.................Шамістан
Він буде йти додому
Побіля урвища. Нема других доріг.

......................Кочі
Ой, підкосилися коліна в мене!

.................Шамістан
Боїшся?

......................Кочі
Зовсім ні. Я ж не хлопчина.

.................Шамістан
Лягай! Здається, йде...

......................Кочі
Та ні, то тінь
Від дерева гойднулася...

......Темнішає. Море грізно б'є в скелі.

.................Шамістан
Мовчи!

......................Кочі
А скаже він, де Коба ?
Як гадаєш?

.................Шамістан
Все скаже. Як там з другом не лигайся,
Життя ж дорожче друга, єй, дорожче!

......................Кочі
Та ж він упертий!

.................Шамістан
А револьвер для чого!

......................Кочі
Так, клянусь Аллахом, Шамістане,
Життя — річ непогана. Це відомо.

Здалеку чути голос X а н л а р а. Він іде, наспівуючи.
.......Кочі і Шамістан ховаються за камінням.

.................Шамістан
Іди, іди, жених! То ж наречена жде!

.................. Ханлар
Стемніло швидко як. І як зловісно
Насупилося небо. І як люто
Бушує море. Як занило серце.
Насправді щось страшне повинно статись?
..........( Піднімає хустину Мегрібан.)

Впустила хусточку свою на землю.
І не помітила... Я ж повернувся.
Погана, кажуть, це прикмета — хустка...
Розлука? Довга путь? Хто відгадає?
В майбутнім знайдуть щастя молоді.
А якщо смерть на мене і чекає,
То вмру на грудях милої тоді.

Шамістан і Кочі ззаду і спереду беруть. Ханлара на приціл.

.................Шамістан
Ану ні руш!

......................Кочі
.........................Ні з місця! Руки вгору!

.................. Ханлар
Я неозброєний.

.................Шамістан
Кажи, де Коба?

.................. Ханлар
Що вам до того?

.................Шамістан
Є на те наказ
Від губернатора. Кажи, де Коба?
Відповідай мерщій. Не то — стріляю!

.................. Ханлар
Я не купую зрадою життя! Стріляй!

Ханлар б'є Шамістана кулаком по голові. Той падає.
.........Кочі ззаду стріляє в Ханлара. Вбивці тікають.
Ханлар , зігнувшись від нестерпного болю, схиляється на камінь. ..............Голова його пада на груди.


........................ЗАВІСА.

.................Картина дев'ята

Лікарня. Приймальня. Із палати виходить 3 у л є й к а,
...................... сестра-жалібниця.


..................Зулейка
Я вперше із таким зустрілась хворим.
Він помирає весело і просто,
Без стогону, без скарг... О, скільки жертв
Земля в обіймах чорних вколисала.
Для чого ворон триста літ живе,—
Людина ж, наче тінь, недовговічна!
(Хусткою витирає очі)

....................Лікар
Вже хворий спить?

..................Зулейка
............................Так. Тільки-но заснув.

....................Лікар
Хай відпочине. Сон для нього — ліки...

............Зулейка йде в палату.

Там мій суперник в ранах ввесь, безсилий.
Від мене він залежить, як дитя.
Захочу я — й закриє тьма могили
Той світлий зір... Урветься вмить життя.
Це через нього втратив я кохану
І не почув від дівчини «люблю»,
Це через нього в мене в серці рана...
Себе на дикій думці я ловлю.

................Мухтар-бек
Як справи, лікарю? Він ще живий?

....................Лікар
Життя ще жевріє і, значить, є надія.

................Мухтар-бек
Надія? А любов вам не підкаже,
Як діяти? Чи Мегрібан забута?

....................Лікар
Ні, не забута.

................Мухтар-бек
...............................Якщо ти чоловік,
Не гай часу. Допоможи. Ханлару
Піти до біса без затримки, друже,
І Мегрібан тобі віддам навіки.
То ж поспішай, інакше все загине.

....................Лікар
Все й так загинуло і без моїх зусиль...
Вона мене не любить.

................Мухтар-бек
...........................Так полюбить!
Сміліш, дивак!

....................Лікар
..............................Не хочу я купить
Ціною злочину її любов.

................Мухтар-бек
Дурний! Ти віддаси її покірно
Пройдисвіту, нікчемному бродязі?

....................Лікар
Людина він. І смілива і чесна.
Я лікар. І не можу катом буть.

................Мухтар-бек
Ти лікар, і повинен все на користь
Робить людському роду. В чому ж злочин,
Коли якийсь там виродок помре?

....................Лікар
Якби я міг, то всіх, які живуть,
З рук смерті вирвав би, клянуся в цьому,
Й.. Ханларові тисячоліття дав.

................Мухтар-бек
Звільни мене від цих повчань безглуздих,
А якщо хочеш, то дітей повчай.
Я віддаю тобі своє багатство
І всиновлю тебе. Весілля буде!
Ти завтра вранці багачем проснешся.
Мерщій вирішуй!

....................Лікар
............................Геть від мене, вбивце!

............Круто повернувшись, хоче піти в палату.
Мухтар-бек зіткнувся в дверях зМегрібан і виходить.

.................. Мегрібан
Скажіть відверто, як його здоров'я?

....................Лікар
Він буде жить. Спокійно спить він зараз.

.................. Мегрібан
Дозволите до нього?

....................Лікар
................................Увійдіть.
Для ангела немає заборони.

....................Мегрібан входить у палату.

Він при смерті, і все ж — щасливий він.

..............Входять Ваня, Мешаді-бек, Коба.

....................Ваня.
Дозвольте, лікарю! Його ми друзі.

....................Лікар
Ввійдіть, будь ласка, вам я не відмовлю.

................Мешаді -бек
Всю правду нам скажіть ви про. Ханлара!
Надія є у вас?

....................Лікар
..........................................Що вам скажу я?
Для лікарів закон — відчай забути.
Він зараз спить. Я все зробив, що можна.

Переклав Олекса Ющенко

_______
* Ґачаґ — опришок.

Бібліотека ім. Самеда Вургуна >> Твори >> Уривок з п'єси «СХОДИТЬ СОНЦЕ (ХАНЛАР)»