...МЕНІ НЕ СПІШНО...

Здіймаймо чари, товариство, будьмо!
Ніч. Прохолода зір, легких зажур...
Я не кажу: забудьмо світ і будні!
Хай єдність зігріває нас,— кажу,—
Хай ніч триває, хай зоря не блідне,
В обіймах дум посидьмо при вогні.
На цій землі ніколи не набридне
Вести розмову з друзями мені.
Хай час не мчить, немов безжальний вихор,
Хай довше поживе найменша мить! —
Біля джерел, замислених і тихих,
Мені не спішно. Нікуди спішить.
Кохана, хай твої говорять очі,
Що не втомився я, не постарів.
Вино життя усмак допити хочу!
Поглянь: ще безліч на землі доріг!
Коли моїх думок вітрило вільне
Помчить нас крізь розбурхані моря,—
Не бійся! Хай любов твоя і віра
Мені навіки у пітьмі горять.
Чи зірка з неба котиться, мов крапля,
Чи блискавка сяйне до дна душі —
Ні сум, ні радість хай коней не кваплять.
Мені не спішно. Нікуди спішить.
І ти, мисливцю з поглядом орлиним,
Мій давній друже,— й ти не поспішай.
Оцю зелену лагідну долину
Поволі обійдімо з краю в край.
Якщо краси квіток я не помічу
І не промовлю кожній: «Добрий день!» —
Зів'януть їх ображені обличчя
І листя по одному опаде...
Не кваплячись, хай розцвітають квіти,
Нехай так прудко стежка не біжить —
Я не пролину полем, наче вітер.
Мені не спішно. Нікуди спішить.
 
Хай хмара повільніш пливе по небу,
Хай повільніш тече мені ріка:
На кожну краплю надивитись треба
Очам, і серцю, і моїм думкам.
Ні, я не обважнів. Я ще не схожий
На птаха з перев'язаним крилом.
Я просто хочу, щоб у хвилю кожну
Життя
.............бажанням вічності цвіло.
Останнє слово в книзі цій неблизько —
Перо моє, не кваплячись, пиши!
Хай день триває, наче гарна пісня!
Не поспішаю. Нікуди спішить.

Переклала Світлана Жолоб

Бібліотека ім. Самеда Вургуна >> Твори >> МЕНІ НЕ СПІШНО...