............ЛАЛЯ

Лалю, признайся, скажи хоч мені,
Чом ти зажурена вчора й сьогодні,
І твоє серце в печальнім вогні,
І твої губи поблідлі й холодні,
...................Лалю, скажи хоч мені?
Дивишся ти на дороги сумні,
Очі печальні твої вдалині —
...................Лалю, признайся мені.

Лалонько, глянь, вечір сонце веде,
Вітер дихнув, щось ріка зачаїла.
Кожна людина додому іде,
Ти ж непорушна, німі твої крила.
..................Що тебе, бідну, чекає і жде?
Біла дорога за гори іде,
Іншої в світі дороги — ніде...
..................Що ж тебе, Лалонько, жде?!

Лалю, пелюстко моя, не чекай,—
Згас і погас він, твій любий товариш,
Не здожене його навіть ріка,
Вітром його ти уже не дістанеш,
...................Лалю, його не чекай.

Мить незабутня тебе обпіка,
Так і стоїш ти — холоне щока...
...................Лалонько, ні, не чекай.

Переклав Микола Вінграновський

Бібліотека ім. Самеда Вургуна >> Твори >> ЛАЛЯ