Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Публічна бібліотека
ім. Самеда Вургуна

Український дім Самеда Вургуна

Головна сторінка
ЦБС

Головна сторінка
Слово до читачів

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотеці подарували

Книги, видані Посольством Азербайджанської Республіки в Україні

Наша бібліотека (фотогалерея)

Творчість читачів
Калейдоскоп подій

Про Самеда Вургуна

Твори Самеда Вургуна
Пошта

Пошук по сайту

 

Бібліотека.... Хто, хоч раз побував у її книгосховищі, відчув той священний трепіт перед мудрістю поколінь, перед цим невичерпним джерелом знань, що лине крізь віки, перед порухами людської душі: її болем і радістю, перед всім тим, що несуть в собі наші дорогі друзі - книги.

В 1974 році на новому масиві Оболонь в місті Києві відкрила свої двері читачам нова бібліотека, яка в 1978 році увіковічила ім'я відомого азербайджанського поета Самеда Вургуна. З того часу бібліотека стає провідником слова великого сина землі азербайджанської. Вургун - псевдонім поета, в перекладі українською – “закоханий”. Він любив Україну, часто приїздив, очолюючи делегації творчої азербайджанської інтелігенції. Його пов'язувала міцна дружба з багатьма українськими письменниками: М. Рильським, П. Тичиною, В. Сосюрою, М. Нагнибідою, Л. Первомайським, А. Малишко та іншими.

Серед численних творів поета, серед його літературно-критичних статей і висловлювань про письменників союзних республік особливе місце займають ті, які присвячені Україні, її народу, героїчним синам, літературі, поезії.

У січні 1942 року, в найважчі дні Великої Вітчизняної війни, Самед Вургун пише свій вірш "Українським партизанам", в якому висловив солідарність азербайджанського народу до народу України в його боротьбі з німецькими загарбниками. Вірш цей - поетичний гімн, в якому оспівуються мужність і патріотизм українських партизан. Поет порівнює народних месників України з легендарним героєм азербайджанського національного епосу "Кер-оглу", в образній формі розкриваючи історичну спадкоємність героїчних традицій народів. Для поета дуже важливо, що партизани України, відстоюючи честь і свободу рідної землі захищають тисячолітню багатонаціональну культуру, майбутнє прийдешніх поколінь. Він називає українських партизан своїми братами, соратниками і товаришами.

Вірш був перекладений багатьма мовами і розповсюджувався, як листівки, літаками в розташування партизанських загонів на окупованій території України

Маючи на увазі цей вірш, Максим Рильський писав: "Як український поет і громадянин, я не можу забути, що в дні Великої Вітчизняної війни з полум'яним листом звернувся до українських партизанів громадянин і поет Азербайджану Самед Вургун. Це була людина не тільки великого поетичного таланту, а й світлого широкого розуму і великого серця…".

Восени 1943 роки Самед Вургун побував в тільки що звільненому від фашистів місті Мелітополі. Під враженням побаченого створює ще один вірш, присвячений Україні - "Голуб". В ньому поет описує трагічну картину невеликого українського містечка, повністю зруйнованого німцями. На гілці вигорілого осиротілого дерева, що потемніла від пожежі, він бачить голуба - єдину живу істоту. Образ птаха набуває великої сили поетичного узагальнення, стає символом чистоти, вірності, ніжності. Ліричні ноти переплітаються з трагічними, навіяними суворою дійсністю, страхітливою картиною руйнування.

Вірш "Голуб" пройнятий вірою в урочистість розуму, перекликається з поемою Т. Г. Шевченка "Кавказ". Якщо Кобзар висловив глибоку філософську думку про непереможність народу, звертаючись до теми Кавказу, то Самед Вургун виразив її звертаючись до теми України в інший час, в дні фашистської окупації, в найважчі і трагічні дні її народу. Образи убитої німцями дівчини та одинокого голуба, завдяки силі художнього узагальнення, піднімаються до рівня Прометея, символізуючи ідею безсмертя . Так виникає співзвуччя поетичних голосів і спадкоємність традицій, долаючи час і простір, виявляючи історичну єдність народів, близькість їх естетичного ідеалу і духовних спрямувань.

Наприкінці 1953 року, у зв'язку з проведенням Днів літератури і мистецтва Азербайджану в Києві, Самед Вургун написав дві статті, назвавши їх майже однаково: "Наше братерство" і "Велике братерство". В них, поет з властивою йому щирістю писав про дружбу народів України і Азербайджану, стверджуючи, що "дружба народів сприяє бурхливому розвитку і процвітанню матеріальної і духовної культури наших республік". Він пишався зустріччю з українською землею, з прекрасним містом Києвом, з письменниками України, з українською культурою. Він писав: "Я люблю український народ за його велике минуле, за його поезію і музику, за те, що його доля, як у минулому, так і в наш час, багатьма своїми особливостями схожа на багатовікову історію азербайджанського народу". Головна думка, яка пронизує ці статті і складає їх концептуальну основу, це те, що "нас об'єднують великі ідеали, властиві нам нові моральні принципи і, звичайно, наша поезія, наші пісні і наша взаємна любов". Розглядаючи дружбу і братерство наших народів, поет справедливо стверджував, що багатонаціональна література є втіленням цього великого братерства. У зв'язку з цим він особливо підкреслював необхідність і важливість систематичних взаємних зв'язків і взаємних контактів як однієї з вирішальних умов розвитку літератури і культури. Будь-який крок в цьому напрямі гаряче сприймався поетом, який вважав, що кращі твори кожної з національних літератур збагачують розум і почуття людства, входять в скарбницю не тільки даної національної літератури, а й всесвітньої. За словами поета, безсмертні поетичні твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, як і художні твори кращих письменників братських народів, міцно увійшли до свідомості і душі азербайджанського читача.

Поет заклав міцну основу азербайджано - українських зв'язків, стверджував, що "кожен великий і малий народ з власного гіркого історичного досвіду знає, що єдиний шлях до свободи - це шлях взаємної любові і поваги, шлях мирної співпраці, взаємодопомоги".

Паростки українсько – азербайджанських зв’язків, закладені Самедом Вургуном, продовжує колектив бібліотеки.

В бібліотеці відбуваються вечори поезії, літературні конференції, зустрічі з митцями культури України та Азербайджану, з політиками.

Відомий дитячий письменник, академік педагогічних наук Дмитро Білоус, коли вперше завітав до бібліотеки, став на коліна перед портретом Самеда Вургуна і промовив: « здраствуй, друже, я навіть не сподівався, що знову зустрінуся з тобою на нашій українській землі».

Його щирі слова:

«О друзі, рідні і знайомі,
Я задоволений сповна,
Що побував у ріднім домі
Співця Самеда Вургуна»

засвідчують, що світлий образ та славетне ім’я поета закарбувалися в душах і серцях співробітників і читачів бібліотеки.

Традиційно в день народження поета 21 березня, в бібліотеці збираються шанувальники його творчості.

Двічі до бібліотеки приїздила дочка поета – Айбеніз Векілова.

В книзі почесних гостей назавжди залишаться її теплі слова про ці зустрічі:

«Сьогодні, святкуючи день народження мого батька в Києві, в бібліотеці, названої його ім’ям, я відчула його незриму присутність. Я впевнена, що він був би дуже радий. Він дуже любив Україну, прекрасних, добрих, привітних українців, серед яких мав вірних друзів: М. Рильського, П. Тичину, М. Бажана та інших. Я горджуся тим, що і я була з ними знайома і на своїх долонях відчувала тепло їхніх рук».

Протягом багатьох років бібліотека плідно працює з Посольством Азербайджанської республіки в Україні, Конгресом азербайджанців України.

При сприянні Посольства Азербайджанської республіки в Україні, Оболонської райдержадміністрації в місті Києві, з нагоди 100-річчя від дня народження Самеда Вургуна, біля бібліотеки було відкрито пам’ятник поетові.

Бібліотека об’єднала багатьох азербайджанців, які проживають в місті Києві, в Україні, тому, що саме тут можна знайти книгу рідною мовою, тут відбуваються їхні зустрічі з представниками української літератури та культури, з земляками.

Колектив бібліотеки надає допомогу у підготовці та проведенні національних азербайджанських свят.

Книжковий фонд бібліотеки налічує більше 40 тисяч примірників книг українською, російською, азербайджанською мовою. Унікальну цінність мають твори Самеда Вургуна.

Щорічно обслуговується понад 5 тисяч користувачів.

Тож нехай цей невеликий внесок у розвиток українсько-азербайджанських культурних зв’язків, буде тим початком, що об’єднає народи заради процвітання, добра та слави наших держав.


Кисла Галина

ЦПРБ ім. О.С.Пушкіна
Публічна бібліотека
ім. Анни Ахматової
Публічна бібліотека
ім. Панаса Мирного
Публічна бібліотека
ім. Самеда Вургуна
Публічна бібліотека № 138
Дитячі бібліотеки
Бібліотека
ім. Аркадія Гайдара
для дітей
Бібліотека
ім.Г.Котовського
для дітей
Бібліотека
ім. Саші Чекаліна
для дітей
Бібліотека № 102
для дітей
Бібліотека № 120
для дітей
Бібліотека № 129
для дітей
 
 
© 2006- ЦБС Оболонського району м.Київ