Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Публічна бібліотека
ім. Самеда Вургуна

Калейдоскоп подій

Головна сторінка
ЦБС

Головна сторінка
Слово до читачів

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотеці подарували

Книги, видані Посольством Азербайджанської Республіки в Україні

Наша бібліотека
(фотогалерея)

Творчість читачів
Калейдоскоп подій

Про Самеда Вургуна

Твори Самеда Вургуна
Пошта

Пошук по сайту

 

Пресвята Покрівонько,
Перед твоїм кривалом
Голови схиляємо.
Прохаємо, Покрівонько,
Од лиха укрити,
Здоров ячко наше
Знов нам обновити.
                                                               Із народних приказок

У бібліотеці ім. Самеда Вургуна до свята Покрови була проведена година народознавства для учнів однієї із шкіл.

З Покровом пов язаний факт, який увійшов золотою сторінкою в нашу національну культуру.

1615 року на Покрову Глашка, знана як Єлизавета Гулевичівна, укладає заповіт, у якому мовиться, що вона дарує свої спадкові землі на Подолі для Київського братства аби в такий спосіб підтримати його. В дарчій мовиться, щоб на цій землі були збудовані монастир, шпиталь для покалічених в боях козаків і школу, до якої приймали б дітей усіх станів. Так була створена Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад не лише України, а й Східної Європи. Згодом тут навчався Григорій Сковорода. Не випадково наша славетна землячка склала заповіт на Покрову.

Православні люди в усі часи з особливим шануванням ставилися до Богородиці. В них жила тверда віра: Пресвята Богородиця позбавляє від всіх бід і печалей. Божу Матір в народі вважали найкращою захисницею дітей та молодих дівчат. З давніх давен Богородиця є покровителькою Українського козацтва.

У народному календарі українців свято Покрови ділило навпіл рік на теплу й холодну пори року. Говорили:

«На Покрову до обіду – осінь, а після обіду- зима»

«Минула Покрова – з їла полудень корова».

Хто брав шлюб на Покрову, того Пресвята брала під свій захист.

«До Дмитра дівка хитра, а після ще хитріша… а після Дмитра сякий-такий був, аби хліба роздобув; а по Дмитрі хоч за старця, аби не остаться.

До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі стріне собаку й питається :Дядьку, ви не з сватами?;… а після Дмитра йде свиня, а вона питається: Тітко, чи не бачили старостів?»

Захід пройшов в теплій, невимушеній атмосфері, з нотками гумору.

 

 

Всі події

 
© 2006- ЦБС Оболонського району м.Київ