Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Публічна бібліотека
ім. Самеда Вургуна

Калейдоскоп подій

Головна сторінка
ЦБС

Головна сторінка
Слово до читачів

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотеці подарували

Книги, видані Посольством Азербайджанської Республіки в Україні

Наша бібліотека
(фотогалерея)

Творчість читачів
Калейдоскоп подій

Про Самеда Вургуна

Твори Самеда Вургуна
Пошта

Пошук по сайту

 

«Дай, Боже, сонцю бути золотим,

Дай, Боже, дневі щасної години,

Дай, Боже, тиші мертвим і живим

Дай, Боже, Україні – України»
5 лютого в нашій бібліотеці відбувся вечір «Дай, Боже, Україні – України». Вечір патріотизму було присвячено творчості Віктора Баранова, що проживав на нашій синьоокій Оболоні, та колись писав звертаючись до молодого покоління: «…перед світом постає незалежна держава Україна! Мало тільки любити її – потрібно щодня, щогодини працювати для утвердження її сили й величі. Вона в нас одна, іншої Батьківщини нема й не може бути.»
На заході учні 10-х класів школи № 210 читали вірші Віктора Федоровича, а також мали нагоду послухати записи авторського виконання віршів. Працівники нашої бібліотеки коротко розповіли гостям про Віктора Баранова, декламували його вірші. Родзинкою вечора була хвилююча, трепетна зустріч з дружиною письменника Лідією Петрівною Барановою. Розповідь Лідії Петрівни про свого чоловіка, його творчість, життя, його біль за Україну, і його вірші, не залишили байдужими жодного присутнього в залі.
Гості переглянули презентацію про В.Баранова, спільно підготовлену працівниками бібліотеки школи № 210 та нашої бібліотеки, та кліп до пісні «До українців» вірші В. Баранова, музика Т. Кукурудзи .
Лідія Петрівна Баранова подарувала багато книг Віктора Федоровича нашій бібліотеці і ми будемо раді якщо вони Вам стануть у нагоді. Запрошуємо Вас до нашої бібліотеки, настав час відкрити для себе непрочитаного досі Віктора Баранова.

Віктор Федорович Баранов – прозаїк, поет, перекладач, журналіст, редактор, президент Товариства «Україна – Румунія», Голова НСПУ, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, делегат II Бакинського Міжнародного Гуманітарного Форуму.

Народився 14 жовтня 1950 року в селі Кривуші на Полтавщині. Хлопчик з’явився на світ в дружній, багатодітній родині Федора та Явдохи, найменший з дітей - «мізинчик», «мазунчик» називала його мама, він завжди купався в любові своїх рідних . Родина для Віктора Федоровича була найбільшою цінністю в житті. В п’ятирічному віці хлопчик добре читав і вперше самостійно став читачем сільської бібліотеки. «Відтоді не уявляю свого життя без книжки, без доброго читання…»

З дитинства мріяв про Київ, вражений розповідями бабусі Марії Петрівни, що двічі ходила до Києва пішки. І от, 1 вересня 1969 року Віктор студент філологічного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Університет подарував Віктору крім навчання та втіхи спілкування з новими товаришами, іще одну радість - літературну студію імені Василя Чумака. Керував студією в ті часи Микола Йосипович Сиротюк,професор, один з авторів «Історії української літератури», то були щасливі, незабутні часи в житті Баранова.

Письменницька доля обрала Віктора Баранова і він був вірний їй все своє життя.

Багато років та своє здоров’я віддав роботі в журналі «Київ», був його янголом охоронцем, головним редактором який зберіг життя часопису.

Найкраще писалось Віктору Федоровичу на дачі, де любив бувати сам, завжди мав під руками олівець та папір, щоб занотувати думку, що прийшла під час якоїсь роботи, навіть під час копання городу.

Дебютував збіркою «Народження полум’я» яка побачила світ у 1978 році, має ряд поетичних збірок: «У середу рано», «Жоржини в маминім саду», «Поворожи на вранішній зорі», «Хата синьоока», «Отав невидима душа» , повісті і оповідання «Переступаючи поріг», романи «Смуга біла, смуга чорна», романи «Притула», «Смерть по-білому», «Не вір, не бійся, не проси», «Заплава», сатиричний роман «Презент», збірник літературно – критичних, публіцистичних статей та есеїв «Тут і сьогодні».

Якби Віктор Баранов не залишив таку літературну спадщину, то він назавжди увійшов би в історію нашої Батьківщини своїм надпотужним, енергетичним віршем «До українців» написаним в 1989 році, і який, на жаль, не втратив своєї актуальності і дотепер.

 

 

Всі події

 
© 2006- ЦБС Оболонського району м.Київ