Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Публічна бібліотека
ім. Самеда Вургуна

Калейдоскоп подій

Головна сторінка
ЦБС

Головна сторінка
Слово до читачів

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотеці подарували

Наша бібліотека
(фотогалерея)

Калейдоскоп подій

Про Самеда Вургуна

Твори Самеда Вургуна
Пошта

Пошук по сайту

 

Пізнавальний вечір: «Котилася Великодня писаночка»

Напередодні Великодніх свят в нашій бібліотеці, спільно з бібліотекою спеціалізованої школи № 210, відбувся пізнавальний вечір: «Котилася Великодня писаночка».

Вечір відкрила завідувачка бібліотекою Галина Чеботарьова, яка розповіла присутнім про весняні свята в Україні, їх історію, та цікаві народні міфи та легенди щодо цих свят.

Пізнавальною та цікавою була розповідь на тему «На білому яйці» Альони Недочитаної, старшого наукового співробітника Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Діти почули коротку історію писанкарства України, певні спільні традиції та відмінності в написанні писанок в різних областях нашої країни, а також побачили демонстрацію традиційної техніки писанкарства. На закінчення вечора присутні мали змогу попробувати свою майстерність в написанні писанки для свого класу.

Історія виникнення свята сягає в глибоку давнину. Весна в Україні розпочиналася із свята Великодня, що символізує відродження та оновлення світу.

Існує такий міф: свято зародилось сім тисяч років тому, коли, за легендою, і «плуг упав з неба»!». А сталось це ось так… Жили троє братів – мисливців: Тур, Пан та Яр. Якось зібралися вони на полювання. Вийшли в широкі степи, де дзвінко співали маленькі жайворонки, виспівували вони так, що аж душа у молодого Яра забриніла.

Не захотілось йому полювати, а хотів він поле зорати, щоб засіяти його зерном, дочекатись врожаю, намолотити зерна, змолоти муки та спекти хліб на здоров’я людям.

Тільки подумав він таке, як з неба спустились золотий плуг, та ярмо золоте.

Хотів плуга взяти старший з братів - Тур, та не зміг, бо запалився він вогнем.

Задумав схопити плуг Пан, аж знову сягнуло полум’я.

- Це моє! – посміхаючись мовив наймолодший із братів. Взявши золоте ярмо накинув його на шию волів, що паслись неподалік, запріг їх у плуга та зробив першу борозну в світі. Зоране поле щедро засіяв дикою пшеницею – полтвою, що вродила рясно на радість Яру. Зібрав врожай, змолов зерно на муку, спік коровай, почастував людей та навчив їх всьому, що сам знав про вирощування доброго врожаю.

За добрі справи великі Боги Вирію взяли хлопця до себе, та скупали в Озері Живої Води.

Із того часу Яр став Ярилом – Богом весняних робіт і родючості. На землю Ярило приходив тоді, коли наставав час весняних робіт, та можна було засівати Землю – Неньку зерном. Це був Великдень, Святий день. Ось така гарна легенда існує що до цього свята.

В різних народів багато спільних традицій щодо святкування цього величного свята.

В Німеччині на Великдень розводять величезну ватру, на схилі гори роблять в землі борозенки, та катають яйця. Молодь вітає господарів піснями і віршами, отримуючи в дарунок солодощі. Господар ховає для своєї родини подарунки і вся родина з радістю їх розшукує. Нарциси називають в Німеччині Великодніми дзвіночками.

У Польщі проходять народні жартівливі гуляння, печуть «мазурики» та «баби» з різноманітними начинками. Всі радіють та веселяться.

В США на свято обливають перехожих водою, діти катають яйця по газонах, всі ходять до церкви, радісно вітають рідних, та отримують фарбовані яйця і дарунки.

 

Всі події