Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Публічна бібліотека
ім. Самеда Вургуна

Калейдоскоп подій

Головна сторінка
ЦБС

Головна сторінка
Слово до читачів

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотеці подарували

Наша бібліотека
(фотогалерея)

Калейдоскоп подій

Про Самеда Вургуна

Твори Самеда Вургуна
Пошта

Пошук по сайту

 

«Тарас Шевченко та наше рідне місто Київ»

Дивлюся,
Мов на небі висить
Святий Київ наш великий.
Святим дивом сяють
Храми божі, ніби з самим
Богом розмовляють,
Дивлюся я, а сам млію.
Тихо задзвонили
У Києві, мов на небі…

Тарас Шевченко та наше рідне місто Київ. Саме такій темі було присвячено вечір до 200-річчя великого Кобзаря, поета, громадського діяча, офортиста, художника, фольклориста, етнографа –Тараса Григоровича Шевченка. Вечір відбувся в затишній залі бібліотеки імені Самеда Вургуна. В гості до бібліотекарів завітали учні та вчителі школи №210. Вечір відкрила завідувачка бібліотеки Галина Чеботарьова, яка коротко розповіла про перебування Т.Шевченка в Києві.

Потім віртуальну подорож по улюблених куточках Тараса Шевченка в нашому місті, присутні здійснили завдяки цікавій розповіді старшого наукового співробітника Музею Тараса Шевченка, Людмили Віталіївни Остафіївої. Багато нових знань про Тараса Шевченка та Київ отримали наші гості, а кінці вечора отримали в подарунок листівки з Музею Тараса Шевченка.
І мене в сім’ї великій
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом
.

Найщасливіші сторінки життя Тараса Шевченка пов’язані з Києвом, з Університетом Святого Володимира. Це був короткий період надій і сподівань, який обірвав арешт та заслання. Дослідник творчості Тараса Григоровича П. Білецький так писав про його перебування в Києві: «Якщо скласти усі дні, тижні і місяці, не стане й двох років».

Прибувши в Київ в 1843 році Шевченко знайомиться з професором кафедри російської словесності М. Максимовичем, про якого чув ще в Петербурзі, читаючи видані ним збірки українських народних пісень. Тарас Григорович знайомиться з університетським вчителем малювання Капітоном Павловим, а на початку червня з Пантелеймоном Кулішем, який вчителював в повітовому училищі на Подолі , невдовзі Шевченко був боярином на його весіллі з Ганною Барвінок (Олександрою Михайлівною Білозерською).

В січні 1844 року, повернувшись до Києва, на квартирі у Куліша знайомиться зі студентом філософського факультету Василем Білозерським, та юристом університету Антоном Глушановським.

23 березня 1845 року Академія мистецтв видала квиток некласному художнику Т. Шевченку для поїздки в «Малороссийские губернии для художественных занятий». Перебуваючи в Україні Шевченко багато малював , маючи мрію створити альбом офортів «Мальовнича Україна».

В цей час розпочала роботу Археографічна комісія , яка за рекомендацією Максимовича доручила Шевченку змалювати історичні пам’ятки Лівобережної України (Чернігівська, Полтавська губернії). Роботи були позитивно оцінені і Шевченка зарахували співробітником

Археографічної комісії на посаду художника і етнографа.

В 1846 році в Університеті Святого Володимира з’явилась вакансія вчителя малювання і Шевченко подає лист – прохання попечителю Київського учбового округу про призначення його вчителем малювання. Рішення було позитивним, та на жаль, невдовзі Шевченка арештували.

Повернувся Тарас до Києва в 1859 році, та оселився в хаті на Пріорці. Часто відвідував свого друга Сошенка з яким гуляв Володимирською гіркою та схилами Дніпра. Від’їжджаючи мріяв повернутись на Україну, та не судилось…

…6-7 травня 1861 року у церкві Різдва Христового на Подолі, Київ прощався з Великим Кобзарем під час перевезення його тіла з Петербурга до Канева. Тисячі людей прийшли попрощатись з Тарасом Григоровичем Шевченком. Після цього труну пронесли по набережній до пароплава, що відправився в бік Канева…

 

Всі події