18 липня 2019 року в затишній малій залі ЦПРБ ім. О.С. Пушкіна відбулася зустріч з читачами, присвячена пам’яті всесвітньовідомого майстра поетичного слова, видатного англійського драматурга Вільяма Шекспіра, особистість якого вже протягом багатьох століть залишається загадковою, а його біографія містить багато таємниць.
До нас цього дня завітало багато читачів, з якими разом ми намагалися розібратися у хитросплетіннях долі великого драматурга і відповісти на головне і доволі дивне питання, яке ставлять перед собою вже не одне покоління дослідників – шекспірознавців – а чи був Шекспір – Шекспіром?
Так, як не дивно, але саме таке питання виникає, коли дослідники занурюються у його біографію і починають поєднувати у ціле ті малі розрізнені крихти інформації про життя та творчість Вільяма Шекспіра, що дійшли до нас з глибин «Єлизаветинського» 16 століття.
Адже про життя найславетнішого майстра поезії та драми усіх часів збереглося дуже мало конкретної інформації і свідчень, більшість з яких взяті з офіційних паперів, церковних записів, ділових угод та заповіту Шекспіра.
Офіційна біографія його розповідає про людину, яка народилася у містечку Стретфорд-на-Ейвоні у родині міського олдермена, про юного Вільяма Шекспіра, який одружився у 18 років і потім покинув сім’ю для того, щоб зробити кар’єру у Лондоні. У столиці він вступив до театральної трупи і хоча не здобув собі слави акторською грою, зате швидко заробив собі гучне ім’я своїми напрочуд досконалими драматичними творами.
Однак у біографії Вільяма Шекспіра, на перший погляд, можна знайти багато білих плям - це дало підставу дослідникам сумніватися у авторстві його творів. Починаючи з 19 століття, у деяких наукових колах стала розвиватися течія «антистетфордіанців» – її представники стверджували, що Шекспір, який мешкав у Стретфорді – на – Ейвоні і працював у Лондоні в театрі «Глобус» не міг бути автором тих дивовижних трагедій, комедій, численних сонетів і поем. Начебто йому бракувало освіти, адже він не навчався в університетах, не бував закордоном, тому не міг здобути необхідні для написання таких досконалих творів обширні знання. Вони вказують на те, що Шекспір врешті взагалі покинув драматургію і зайнявся бізнесом, далеким від письменницької праці.
«Антистерфордіанці» вважають, що Шекспір міг бути підставною особою, найнятою, щоб приховати реального автора, або навіть цілу групу осіб. На даний час висунуто вже більше 83 теорій щодо того, хто міг бути автором цих всесвітньовідомих творів – у кандидати на авторство висуваються, як чоловіки, так і жінки. Дехто стверджував навіть, що ховатися під псевдонімом Шекспіра могла навіть сама королева Єлизавета I Англійська.
Проте, усі ці теорії не можуть ані спростувати, ані довести свою правоту, а ось офіційна наука, яка визнає Шекспіра із Стретфорда беззаперечним автором його безсмертних творів, напроти має відповідь на більшість питань. які «антистретфордіанці» вважають нерозв'язаними. І сумніви у авторстві Шекспіра не витримують критики. Адже сучасники Шекспіра неодноразово ще за його життя визнавали його внесок у літературну спадщину Англії і світову культуру, його особисті зв'язки з іншими драматургами підтверджують це. Збереглися спогади сучасникі і офіційні папери, які також підтверджують офіційну біографію Вільяма Шекспіра. Але набагато красномовніше на його користь висловлюються унікальні за формою і змістом його власні твори.
Під час нашої лекції слухачі брали активну участь у обговоренні, а наприкінці зустрічі ми почули прекрасні твори Шекспіра у виконанні чудових бртанських акторів шекспірівського театру «Глобус» і уривки з кінострічок за творами Шекспіра. Зустріч пройшла у теплій та дружній атмосфері, ми вдячні нашим слухачам і запрошуємо їх на нові зустрічі.
