13 липня 2023 року в Центральній публічній районній бібліотеці Оболонського району міста Києва було проведено літературну годину «Шукає серце щастя» до 115 р. від дня народження поета, письменника і перекладача Василя Барки.
Кожна нація має своїх геніїв, імена яких ототожнюються з найкращими виявами національної свідомості. Кожен народ має специфічні риси розвитку - культури, історії, суспільства. Василь Барка належить до тих митців, на світорозуміння яких впливала ця національно-ментальна особливість. Письменник усе своє свідоме життя був і залишався українцем, незважаючи на те, на якій чужині і скільки часу він прожив. Василь Барка понад 90 років шукав шлях до вітчизни, яку колись втратив не зі своєї волі.
Його літературна спадщина, крім рукописів, які з великим трудом вдалось зберегти і примістити в УВАН в Нью-Йорку, це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики.
В 1958-1961 р. письменник працює над романом «Жовтий князь», що лише в 1963 році вперше вийшов у Нью-Йорку окремою книжкою. Роман «Жовтий князь» — це свідчення трагедії українського народу, написане письменником, для якого жахи голодомору були страшною реальністю його власного життя. У творі представлено яскраву галерею образів, у яких глибоко психологічно змальовано ментальні особливості української нації, описано християнські основи її моралі. Тому персонажі роману, домінантні риси їхніх характерів висвітлюються у трьох площинах або аспектах духовного виміру - національному, морально-етичному та філософському.
Автора «Жовтого князя» було двічі представлено на Нобелівську премію. Крім того, він лауреат Шевченківської премії, всеамериканського конкурсу малої преси (про природу поезії).
Ім’я українського письменника з діаспори Василя Барки прийшло в Україну лише після проголошення незалежності, коли в українців нарешті з’явилася можливість з’ясувати правду про своє недавнє минуле, пов’язане з роками першої п’ятирічки (1928—1932) і трагічними втратами мільйонів людей від голоду в 1932—1933 роках. Його роман «Жовтий князь», широковідомий за кордоном, тепер, в Україні приголомшує страшним одкровенням про планомірні дії тоталітарного режиму, спрямовані на винищення нації, на вимирання внаслідок голодомору. Письменник нарешті через тридцять літ після написання роману представ перед своїми земляками — як автор високохудожнього твору, як свідок голодоморських літ.