О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 4 > Вибрані статті

ВИБРАНІ СТАТТІ

 


ПРО ЖУРНАЛЬНУ КРИТИКУ



В одному з наших журналів зауважують, що Литературная Газета в нас не може існувати з дуже простої причини: у нас нема літератури. Якби це було справедливо, то ми не потрібували б і критики; проте твори нашої літератури хоч як рідко, але з'являються, живуть і вмирають, не оцінені як слід. Критика в наших журналах або обмежується сухими бібліографічними повідомленнями, сатиричними зауваженнями, більш чи менш дотепними, загальними дружніми похвалами, або просто перетворюється на домашнє листування видавця з співробітниками, з коректором та ін. – «Очистіть місце для нової статті моєї»,— пише співробітник. «З приємністю»,— відповідає видавець. І це все надруковано. Недавно в одному журналі було згадано про порох. «От уже вам буде порох!» — сказано в зауваженні складача, а сам видавець відказує на це:

«Пороку дужому — лайки,
Безсилому — презирство».

Ці родинні жарти повинні мати свій ключ і, мабуть, дуже забавні; але для нас вони поки що не мають ніякого змісту.
Скажуть, що критика повинна тільки займатися творами, які мають видиму цінність; не думаю. Інший твір сам по собі нікчемний, але вартий уваги по своєму успіху чи впливу; і з цього погляду моральні спостереження важливіші за спостереження літературні. Минулого року надруковано кілька книг (між іншими Іван Вижигін), про які критика могла б сказати багато повчального й цікавого. Але де ж вони були розглянуті, пояснені? Не кажучи вже про живих письменників, Ломоносов, Державін, Фонвізін чекають ще єгипетського суду. Пишномовні прізвища, безумовні похвали, пошлі вигуки вже не можуть задовольнити людей розсудливих. А втім, Литературная Газета була в нас необхідна не стільки для публіки, скільки для деякого числа письменників, які не могли з різних причин з'являтися під своїм ім'ям в жодному з петербурзьких чи московських журналів.

 

 


 

Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
Про О.С. Пушкіна