О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 3 > Борис Годунов > Сцена 18

СЄВСЬК

Самозванець, оточений своїми.

Самозванець

Де бранець?

     Ляхи

Тут.

Самозванець

Позвать його сюди.
(Входить руський полонений.)
Хто ти?

 Полонений

Рожнов, московський дворянин.

Самозванець

Давно вже ти на службі?

 Полонений

З місяць буде.

Самозванець

Не соромно, Рожнов, що зняв меча
На мене ти?

 Полонений

Та що ж, не наша воля.

Самозванець

Під Сіверським ти бився?

 Полонений

Я прибув
Вже тижні два по битві, із Москви.

Самозванець

Що Годунов?

 Полонений

Він дуже непокоївсь
Поразкою і раною лихою
Мстиславського, і Шуйського послав
Начальство взять над військом.

Самозванець

А чому
Відкликав він Басманова в Москву?

 Полонений

Відзначив цар його заслуги честю
І золотом. Басманов в царській Думі
Тепер сидить.

Самозванець

Він в війську більш потрібний.
Ну, що в Москві?

 Полонений

Все, слава богу, тихо.

Самозванець

Що? ждуть мене?

 Полонений

Бог знає. Говорить
Про тебе там тепер не дуже сміють.
Кому язик одріжуть, а кому
І голову — така тобі пригода!
Що день, то смерть. Всі тюрми вкрай набито.
На вулиці, як троє там людей
Зберуться — глянь — лазутчик так і в’ється.
А государ під час свого дозвілля
Донощиків бере на допит сам.
Кругом біда; то краще вже мовчать.

Самозванець

Ну, і життя в Борисових людей!
Ну, військо що?

 Полонений

Що з ним? одіте, сите,
Всього там є.

Самозванець

А скільки їх усіх?

 Полонений

Бог відає

Самозванець

А буде тисяч тридцять?

 Полонений

Та набереш і тисяч п’ятдесят.
(Самозванець замислюється. Усі довкола дивляться один на одного)

Самозванець

Ну! як у вас про мене там гадають?

 Полонений

Та слава йде про тебе всюди там,
Що ти, мовляв (не гнівайсь), і шахрай,
А молодець.

Самозванець
     (сміючись)

Так це я ім на ділі
Враз доведу: не станем, друзі, ждать
Ми Шуйського; поздоровляю вас:
На завтра бій.
(Виходить)

      Всі

Нехай живе Димитрій!

      Лях

На завтра бій! їх тисяч п'ятдесят,
А нас всього ледь-ледь п'ятнадцять тисяч.
Безглуздя це.

   Другий

То річ пуста: поляк
Сам викликать п'ятсот москалів може.

 Полонений

Так, викличеш. А як до бійки дійде,
То утечеш від одного, хвалько.

      Лях

Коли б ти шаблю мав, зухвалий бранець,
То я тебе (показуючи на свою шаблю) оцим би присмирив.

 Полонений

Наш брат русак обійдеться без шаблі:
Чи ти цього не хочеш (показуючи кулака), лях безмозкий!
(Лях гордо дивиться на нього і мовчки відходить. Всі сміються)

попередній розділ
наступний розділ

 

Повний текст || Сцени: 1 || 2 || 3 || 4 || 5 || 6 || 7 || 8 || 9 || 10 || 11 || 12 || 13 || 14 || 15 || 16 || 17 || 18 || 19 || 20 || 21 || 22 || 23

Зміст 4-х томника
Зміст 3-го тому
Примітки до 3-го тому
Алфавітний покажчик
Оригінал твору

Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах