О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 3 > Камінний гість > Сцена 4

СЦЕНА ІV

(Кімната Дони Анни)

             Дон Гуан і Дона Анна

   Дона Анна

Я прийняла вас, Дон Дієго, тільки
Боюся, що сумна моя розмова
Нудна вам буде; бідна удова,
Свою я втрату згадую. Мов квітень,
З усмішкою мішаю я сльозу,
Що ж, мовчите ви?

    Дон Гуан

Думкою втішаюсь
Я мовчки — бачити на самоті
Прекрасну Дону Анну, тут — не там,
Не при гробниці мертвого щасливця –
І бачу вас уже не на колінах
Перед камінним мужем.

   Дона Анна

Дон Дієго,
То ви ревниві — муж мій і в могилі
Вас мучить?

    Дон Гуан

Я не смію ревнувать.
Він вами обраний.

   Дона Анна

Ні, взяти шлюб
Мені веліла з Дон Альваром мати,—
Ми бідні, був багатий дон Альвар.

    Дон Гуан

Щасливий! він скарби свої нікчемні
Приніс до ніг богині, ось за що
Зазнав він раювання! Та коли б я
Вас перший знав, — о, з радістю б якою
Мій сан, мої скарби, усе б віддав я,
Все за єдиний погляд ваш ласкавий;
Я став би волі вашої рабом,
Всі ваші примхи свято б я вивчав,
Щоб їх попереджать, щоб вам життя
Було одними чарами без краю.
Та ба!—Мені судила доля інше.

   Дона Анна

Дієго, перестаньте: я грішу,
Вас слухавши: не можу вас любить,
Повинна бути вірна гробу я.
Коли б то знали ви, як Дон Альвар
Мене кохав! О, Дон Альвар напевно
Не слухав би закоханої дами,
Коли б він овдовів,— він був би вірний
Подружньому коханню.

    Дон Гуан

Доно Анна,
Не мучте серця ви мені згадками
Про чоловіка. Годі вам карать,
Хоч, може, й заслужив я кари.

   Дона Анна

Чим же?
Ви узами не зв'язані святими
Ні з ким — чи ж так? Кохаючи мене,
Не грішні ви передо мною й небом.

    Дон Гуан

О боже, перед вами!

   Дона Анна

Передо мною винні? В чім?

    Дон Гуан

Сказать не можу.

   Дона Анна

Що таке, Дієго?
Як винні ви — скажіть, у чім провина?

    Дон Гуан

Ні, ні! Нізащо!

   Дона Анна

Дивно як, Дієго:
Я вас прошу, я вимагаю.

    Дон Гуан

Ні

   Дона Анна

А! Он як ви моїй покірні волі!
А що казали зараз ви мені?
Що ви б хотіли буть моїм рабом.
Дієго, я розгніваюсь: кажіть-бо.
Передо мною винні в чім?

    Дон Гуан

Не смію,
Тоді мене зненавидите ви.

   Дона Анна

Ні, ні. Заздалегідь я вас прощаю,
Та знать бажаю...

    Дон Гуан

Не бажайте знать
Цю вбивчу і жахливу таємницю.

   Дона Анна

Жахливу! та ви мучите мене.
Я страх яка цікава — що ж бо сталось?
І як могли образить ви мене?
Я вас не знала — не було й нема
У мене ворогів. Убивця мужа
Один і є.

    Дон Гуан
         (про себе)

От і розв'язка близько!
Скажіть мені: нещасний Дон Гуан
Вам незнайомий?

   Дона Анна

Зроду я його
Не бачила.

    Дон Гуан

Вважаєте в душі
Його ви ворогом?

   Дона Анна

З веління честі.
Та відвернути хочете мене
Ви далі від питання, Дон Дієго —
Я вимагаю...

    Дон Гуан

Що, коли б зустріли
Ви Дон Гуана?

   Дона Анна

Я б тоді злочинцю
Кинджал всадила в серце.

    Дон Гуан

Доно Анна!
Де твій кинджал? ось груди!

   Дона Анна

Дон Дієго!
Що ви?

    Дон Гуан

Я не Дієго, я Гуан.

   Дона Анна

О боже! ні, не може буть, не вірю.

    Дон Гуан

Я Дон Гуан.

   Дона Анна

Неправда!

    Дон Гуан

Так, убив
Твого я мужа; зовсім не шкодую
Про це — і каяття в мені нема.

   Дона Анна

Що чую? Ні, не може бути, ні!

    Дон Гуан

Я Дон Гуан, і я тебе люблю.

   Дона Анна
         (падаючи)

Де я?., де я?., мені недобре...

    Дон Гуан

Небо!
Що з нею? що з тобою, Доно Анна?
Встань, встань, прокиньсь, отямся: твій Дієго,
Твій раб в ногах твоїх.

   Дона Анна

Залиш мене.
(Безсило)
Ти ворог мій — відняв у мене ти
Все, що в житті я...

    Дон Гуан

Чарівне створіння!
Готовий я спокутувать удар,
Чекаю біля ніг твоїх наказу,
Вели — умру; вели — я дихать буду
Для тебе лиш...

   Дона Анна

Так ось той Дон Гуан…

    Дон Гуан

Чи правда — змалювали вам його
Злочинцем, лиходієм — Доно Анна,—
Чутки, можливо, де в чому й правдиві,
На стомленім сумлінні, може, зла
Багато ще тяжіє... Так, розпусти
Я довго учнем послухняним був,
Та відтоді, як вас побачив я,
Мені здається, я переродився.
Вас полюбивши, я люблю чесноту,
Смиренно вперше перед нею я
Свої коліна трепетні склоняю.

   Дона Анна

О, красномовний Дон Гуан, відомо,
Чувала я; він хитрий спокуситель.
Всі кажуть, що облесник ви безбожний,
Жахливий демон. Скільки ви згубили
Жінок нещасних?

    Дон Гуан

Досі не любив я
Ні однієї з них.

   Дона Анна

І я повірю,
Щоб закохався вперше Дон Гуан,
Щоб не шукав в мені нової жертви!

    Дон Гуан

Коли б я вас обманювать хотів,
Чи я признався б, чи назвав би ймення,
Якого не бажаєте ви чути?
Де ж видно тут обдуманість, лукавство?

   Дона Анна

Хто знає вас? —Та як могли прийти
Сюди ви? тут пізнати вас могли б,
І ваша смерть була б тут неминуча.

    Дон Гуан

Що смерть? за мить побачення солодку
Покірно я віддам життя.

   Дона Анна

Та як же
Ви звідси вийдете, необережний!

    Дон Гуан
   (цілуючи їй руки)

І ви життям нещасного Гуана
Піклуєтесь! Зненависті нема
В твоїй душі небесній, Доно Анна?

   Дона Анна

Ах, ненавидіти коли б могла я!
Однак, пора вже розійтися нам.

    Дон Гуан

Коли ж ми знов побачимось?

   Дона Анна

Не знаю.
Як-небудь.

    Дон Гуан

Може, завтра?

   Дона Анна

Де ж бо?

    Дон Гуан

Тут

   Дона Анна

О Дон Гуане, серцем квола

    Дон Гуан

Цілунок лиш один — прощення знак.

   Дона Анна

Пора, іди.

    Дон Гуан

Один, холодний, мирний..

   Дона Анна

Який ти невідступний! на, ось він.
Що там за стук? О, Дон Гуане, йди.

    Дон Гуан

Прощай же, до побачення, мій друже...
(Виходить і вбігає знов)
А!..

   Дона Анна

Що в тобою? А!..
(Входить статуя Командора, Дона Анна падає)

     Статуя

Мене ти кликав.

    Дон Гуан

О боже! Доно Анна!

     Статуя

Кинь її,
Кінець. Що, Дон Гуане, ти тремтиш?

    Дон Гуан

Я? Ні. Я звав тебе і рад, що бачу.

     Статуя

Дай руку.

    Дон Гуан

Ось вона... О, тяжко як
Мене камінна стиснула десниця!
Залиш мене, пусти, пусти ж бо руку...
Я гину — край всьому — о Доно Анна!
(Провалюються)

попередній розділ

 

Повний текст || Сцени: 1 || 2 || 3 || 4

Зміст 4-х томника
Зміст 3-го тому
Примітки до 3-го тому
Алфавітний покажчик
Оригінал твору

Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах