О.С. Пушкін. «Коли за містом я...»

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>«Коли за містом я...»

 

***

Коли за містом я, задумливий, іду
Й на кладовище десь публічне забреду,
Штахети, стовпчики, оздоблені гробниці,
Де з віку в вік гниють усі мерці столиці,
В болоті як-небудь затиснуті рядком,
Мов гості жадібні за вбогим тим столом,
Купців, чиновників померлих мавзолеї,
Де хтось різцем лишив плід витівки своєї,—
У прозі написи і в віршах є вони —
Про доброчинливість, про службу і чини;
Вдови по рогачу старому плач амурний,
Злодіями з стовпів одгвинчені тут урни,
Слизькі могили он, що скоро западуть,
І, позіхаючи, жильців на ранок ждуть,—
Такі сумні думки на мене все наводить,
Що просто смуток злий на мене тут находить.
Хоч плюнуть га й тікать...
Та хороше мені
В селі, увосени, під вечір, в тишині
Ходить на могилки громади родової,
Де тихо снять мерці в урочистім спокої.
Там — неоздобленим могилам простір є;
Там, біля них, вночі злодюга не снує;
Повз камінь віковий, що мох його вкриває,
Проходить селянин, і молиться й зітхає;
Тут, замість урн пустих, маленьких пірамід.
Безносих геніїв, розпатланих харит
Стоїть гіллястий дуб над гордими гробами,
Гойдається й шумить...




Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>