О.С. Пушкін. «Альфонс сідає на коня...»

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>«Альфонс сідає на коня...»

 

***


Альфонс сідає на коня;
Хазяїн стремено тримає:
«Сеньйор, повірте, вам до дня
Рушати в путь не випадає;
Далеко — вента, близько ніч,
А в горах — небезпека стріч...
Подам вечерю вам, як гоже,
В камін добавлю я вогню;
От вам для сну спокійне ложе
І стійло — вашому коню».—
«До мандрувань у мене звичка,—
Той відповів,— була б лиш путь,—
Мені не личить, день чи нічка,
З путі будь перед ким звернуть.
Я дворянин,— ні чорт з дороги,
Ні злодій не зіб'ють мене,—
Веління служби вдаль жене».
І взяв Альфонс коня в остроги
І рушив риссю. Перед ним
У гори путь, в грізні відроги —
Міжгір'ям темним і тісним.
Ось виїжджає він в долину;
Яку ж він бачить тут картину?
Скрізь глушина, пустеля й голь,
А осторонь стирчить глаголь,
І на глаголі тім два тіла
Висять. Закрякавши, злетіла
Ватага чорна вороння,
Лиш припустив до них коня.
То — трупи двох гітанів шпетних,
Братів-отаманів славетних,
Давно повішених, і там
Залишених, товаришам
На страх. Дощами їх мочило,
А сонце вогняне сушило,
Пустельний вітер їх хитав,
Клювати крук їх прилітав.
І поголоска йшла в народі,
Що, обриваючись вночі,
Вони до ранку на свободі
Гуляли, недругам мстячи.

Альфонсів кінь повз трупи боком
Пройшов з хропінням голосним
І враз легким подався скоком
З безстрашним вершником своїм.






Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>