О.С. Пушкін. 13. Вовкулак

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>13. Вовкулак

 

13. Вовкулак


Був Івась не дуже смілий.
Якось раз він уночі
Через цвинтар, весь спітнілий,
Йшов, від жаху тремтячи.

Йде Івасик, тягне ноги,
Між гробками ледь повзе.
Раптом чує — край дороги
Ніби кістку хтось гризе.

Став Івась, ступнуть не може.
Боже! — думає хлопчак,—
Це напевно кістку гложе
Кровопивця-вовкулак.

Лихо! Я ж не маю сили,
З'їсть упир мене з усім,
Якщо сам землі з могили
Я з молитвою не з'їм.

Що ж це? — замість вовкулака
(Уявіть Івася злість!)
Перед ним в пітьмі собака
На могилі кістку їсть.





Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>