О.С. Пушкін. 11. Пісня про Георгія Чорного

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>11. Пісня про Георгія Чорного

 

11. Пісня про Георгія Чорного


Не два вовки в яру гризуться,
Батько з сином лаються в печері.
Старий Петро сину докоряє:
«Ти розбійник, бунтар проклятий!:
Не боїшся ти господа бога.
Де тобі з султаном змагатись,
Воювать з белградським пашею!
Чи родився ти з двома головами?
Пропадай ти собі, окаянний,
Та нащо ти всю Сербію губиш?»
А Георгій у відповідь каже:
«Ти з ума, старий, мабуть, вижив,
Що безглузді ти речі говориш».
Старий Петро ще більше розгнівавсь,.
Лається ще більше, лютує.
Хоче він поїхати в Белград,
Туркам видать ослушного сина,
Об'явити про схованку сербів.
Він з печери темної виходить;
Георгій старого доганяє:
«Ти вернися, батьку, вернися!
Мимовільне пробач мені слово».
Старий Петро погрожує, не слуха:
«От, розбійнику, тобі вже буде!»
Син йому вперед забігає,
Кланяється старому в ноги.
Не глянув на сина старий Петро.
Доганяє знов його Георгій
І за сиву він хапає косу.
«Та вернись, ради господа бога:
Не введи ти мене у спокусу!»
Відпихнув старий його сердито
І пішов по белградській дорозі.
Гірко, гірко Георгій заплакав,
Пістолет із-за пояса вийняв,
Звів курок, та і вистрілив тут же.
Закричав Петро, захитавшись:
«Поможи, я поранений, сину!»
І упав на дорогу без дихання.
Син бігом в печеру повернувся;
Його мати йде йому назустріч.
«Де, Георгію, подівся Петро?»
І Георгій їй каже суворо:
«За обідом старий випив добре
І заснув на белградській дорозі» (20).
Догадалась вона, закричала:
«Будь же проклятий богом, чорний,
Що убив ти рідного батька!»
З тих часів Георгій Петрович
У людей прозивається Чорний.





Примітки*





Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>