О.С. Пушкін. 9. Бонапарт і чорногорці

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>9. Бонапарт і чорногорці

 

9. Бонапарт і чорногорці


«Чорногорці? Що за люди? —
Бонапарте запитав: —
Та невже це плем'я люте
Не боїться наших лав?

Задрижать, як не дрижали:
Об'явіть старшинам їх,
Щоб рушниці і кинджали
Всі знесли до ніг моїх».

От він шле на нас піхоту,
Сто гармат-мортир при ній,
І своїх мамлюків роту,
Й кірасирів грізний стрій.

Здатись їм? Нема охоти,—
Чорногорці не такі!
В нас для коней і піхоти
В горах скелі є стрімкі...

Ми засіли в наші нори
І гостей незваних ждем,—
От вони вступили в гори,
Знищуючи все вогнем.

……………………………
……………………………

От рядами йдуть тісними.
Враз змішався їхній крок.
Бачать ясно, що над ними
Червоніє ряд шапок.

«Стій! стріляй! Хай кожен скине
Чорногорця одного.
Раз не здавсь — так хай загине
Ворог, не щадіть його!»

Б'ють з рушниць — шапки упали
Пурпурові із жердин:
Ми під ними ниць лежали,
Причаївшись, як один.

Дружним залпом зустрічали
Ми французів.— «Щось гуде!»
Тут і там вони кричали:—
«Що, луна це?» Ні, не те!

Сам полковник їх звалився,
З ним сто двадцять душ — вся рать.
І загін весь покотився,
Хто як міг пустивсь тікать.

І французи ненавидять
З тих часів наш вільний край,
Нашу шапку де помітять —
Червоніють, так і знай.







Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>