О.С. Пушкін. Заклинання

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>Заклинання

 

Заклинання


О, якщо правда, що тоді,
Коли живі всі спочивають,
І смуги місячні бліді
Могильні плити осявають,
О, якщо правда, що вночі
Пустіють склепи і могили —
Я кличу тінь, я жду Леїли
І завмираю я, ждучи.

Явись, явись! Прийди сама,
Як до печальної розлуки
Бліда й холодна, мов зима,
І з передсмертним зойком муки.
Прийди, як промінь уночі,
Як звук, як вітер найніжніший,
Чи як видіння найстрашніше.
Прийди! Палаю я, ждучи.

Тебе я кличу не того,
Щоб людям докорять за злобу,
Що сміла друга вбить мого,
Чи щоб спізнати тайни гробу,
Не з мук ревнивих плачучи...
Одно лише тобі скажу я,
Що, як любив, тебе люблю я,
Я завжди твій... Горю, ждучи!



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>