О.С. Пушкін. «В дитинстві школу...»

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>«В дитинстві школу пам'ятаю я...»

 

***


В дитинстві школу пам'ятаю я
І кожного ровесника свойого;
Була то жвава, гомінка сім'я.

Смиренна і одягнена убого,
Але велична вродою жона
За нами завше слідкувала строго.

Привітним, щирим голосом вона
Почне розмову із дітьми бувало,
І настає у школі тишина.

Я пам'ятаю й досі покривало
У неї над очима на чолі.
Та я вслухався в ті розмови мало.

В моїй душі бентеження й жалі
Будила та краса очей красивих,
Вуста спокійні і слова незлі.

Цураючись її порад зичливих,
Я потай криводушно міркував,
Тлумачив хибно зміст розмов правдивих.

Я дуже часто крадькома тікав
В чудову темряву чужого саду,
Де штучний склеп з порфірних скель стояв.

Мене там ніжив клекіт водоспаду,
Я мріям віддавав свій юний ум
І в них знаходив щастя і відраду.

Любив я світлих вод і листя шум
І в тінях білі мовчазні кумири,—
І на обличчях їх відбиток дум.

Все — циркулі із мармура і ліри,
Мечі й сувої в кам'яних руках,
Вінки із лавра, на плечах порфіри,—

Все це наводило на мене страх,
І пробігав тоді вогонь по крові,
Сльоза натхнення сяяла в очах.

Найбільш мене два витвори чудові
Зачарували в зелені отій:
То біси два, два ідоли казкові.

Один (Дельфійський ідол) молодий,
Був повний гніву, гордий, страхітливий,
І сила, й гнів у нього неземний.

А другий, по-жіночому звабливий,
В моєму серці сумнів викликав —
Невірний ідеал, але красивий.

Себе я перед ними забував,
То я горів, то холод, як з могили,
По тілу йшов, волосся піднімав.

Бажання насолод мене манили.
Даремно був я молодим: в цей час
Нудьга та лінощі мене томили.

Сумний бродив я, поки день не гас,
Між підлітками — і кумири саду
Тінь кидали на мене раз у раз.




Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>