О.С. Пушкін. Калмичці

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>Калмичці

 

Калмичці



Прощай, моя красо-калмичка!
Ледь-ледь, на зло бажань моїх,
Не понесла похвальна звичка
Мене серед степів п'янких
З кибиткою батьків твоїх.
Розкриті очі в тебе вузько,
Широкий лоб і ніс плаский,
Ти не лопочеш по-французьки,
Стан шовком не стискаєш свій;
І хліба перед самоваром
По-англійськи не кришиш ти,
Ти не захоплена Сен-Маром,
Тобі Шекспіра не сягти,
І ти у мріях не витаєш;
Коли в нудьзі душа живе,
Ти не співаєш: «Ma dov'e» *,
Галоп в зібранні не скакаєш...
Навіщо? — Півгодини ті,
Поки лиш коней запрягали,
Мій ум і серце хвилювали
Краса і зір твої прості.
Чи не те саме, друзі гожі:
Забутись від порожніх мрій
В блискучій залі, в модній ложі,
А чи в кибитці кочовій?


*«Та де...» (італ.).





Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>