О.С. Пушкін. Пісні про Стеньку Разіна

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Пісні про Стеньку Разіна

 

Пісні про Стеньку Разіна



1

Що по Волзі ріці, по широкій
Випливав гостроносий човен,
Що на човні гребці все удалі,
Козаченьки, хлопці-молодці.
На кормі сидить сам хазяїн,
Сам хазяїн, грізний Стенька Разін,
Перед ним же красна дівиця,
Полонена персидська царівна.
Та не дивиться Разін на неї,
А на Волгу на матінку дивиться.
Грізно мовив тут Стенька Разін:
«Гей ти, Волго, ти матінко рідна!
З зеленочку мене ти плекала,
В довгу ніч ти мене колихала,
У бурхливу погоду носила.
Ти за мене молодця не дрімала,
Моїх хлопців добром наділяла.
Ще нічим ми тебе не дарували».
Як схопивсь тут грізний Стенька Разін,
Підхопив персидську царівну,
В хвилі кинув красну дівицю,
Волзі-матінці нею вклонився.


2

Ходив Стенька Разін
В Астрахань город
Торгувати крамом.
Став воєвода
Вимагать дарунків.
Підніс Стенька Разін
Одамашки шурсткії,
Одамашки шурсткії —
Парчі золотії.
Став воєвода
Вимагати шуби.
Шуба дорогая:
Заполи новії,
Одна боброва,
Друга соболина.
Йому Стенька Разін
Не віддає шуби.
«Віддай, Стенько Разін,
Віддай з плеча шубу!
Віддаси, спасибі;
Не 'ддаси — повішу
Та й у чистім полі
На зеленім дубі,
У собачій шубі».
Став Стенька Разін
Думати-гадати:
«Гаразд, воєводо,
Візьми собі шубу.
Візьми собі шубу,
Щоб не було шуму».

3

То не кінський туп, не людські чутки,
Не труба трубача з поля чується,
То годинонька свище, гуде,
Свище, гуде, захлинається.
Закликає мене, Стеньку Разіна,
Погуляти по морю, по синьому:
«Хлопче-молодче, розбійник завзятий,
Ти розбійник завзятий, ти розгульний буян,
Сідай на човни свої скорії,
Розпусти паруси полотнянії,
Побіжи по морю, по синьому.
Прижену тобі три кораблики:
На першім кораблі червінь-золото,
На другім кораблі срібло щиреє,
На третім кораблі душа-дівчина».


Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>