О.С. Пушкін. «Ти в'янеш і мовчиш...»

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> «Ти в'янеш і мовчиш...»

 

***

Ти в'янеш і мовчиш; печаль тебе терзає,
І усміх на устах дівочих завмирає.
Узори і квітки давно в самотині
Не оживляла ти. Ти любиш в тишині
Журитись. Знаю я твої жалі дівочі,—
Давно в душі твоїй мої читали очі.
Любові не втаїш: ми любим, і як нас,
Дівиці чарівні, любов хвилює вас.
Щасливі юнаки! Та хто, скажи, між ними
Красунь той молодий з очима голубими,
У чорних кучерях?.. Ти червонієш вся?
Мовчу, та знаю все, і як захочу я,
Ім'я назву його. Чи то не він блукає
Весь час біля вікна, до нього зір здіймає?
Ти тайно ждеш його. Іде, і ти біжиш,
І довго вслід за ним незримо ти глядиш.
Коли в травневий час на святі люд гуляє,
Між колісницями ніхто так не літає,
Так сміливо конем ніхто із юнаків
Не править на бігах, на втіху ніжних дів.


Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>