О.С. Пушкін. Прозерпіна.

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Прозерпіна

 

Прозерпіна



Плещуть хвилі Флегетона,
Мури тартара тремтять,
Дужі огирі Плутона
До спокусниць Пеліона
Із аїда бога мчать.
Та свого уздрівши мужа,
Прозерпіна вслід за ним,
І ревнива і байдужа,
Теж летить шляхом одним.
На її шляху коліна
Смертний з трепетом схилив
Спалахнула Прозерпіна:
Зрада вабить і богів.
Пекла хмурого цариця
Юнака, що ввесь горить,
Обняла — і колісниця
Вже в аїд коханців мчить.
Линуть, хмарою окриті,
Бачать вічності луги,
Елізей і сумовиті
Лети сонні береги.
Забуття прийшла хвилина,
І немає їй кінця.
Мов сп'янівши, Прозерпіна,
Без порфіри і вінця,
Дужим зборена коханням,
Потайну красу — бажанням,
Повна млості, віддає,
І, скорившись юнакові,
Стогне в захваті любові,
Та розлука настає.
Плещуть хвилі Флегетона,
Мури тартара тремтять,
Дужі огирі Плутона
З Пеліона бога мчать.
Потаємною тропою
Прозерпіна тихо йде,
І щасливця за собою
З пекла хмурого веде.
І щасливець відчиняє,
З пітьми крадучись мерщій,
Двері, звідки вилітає
Сновидінь оманний рій.


Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>