О.С. Пушкін. «День непогожий згас...»

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> «День непогожий згас...»

 

***

День непогожий згас; нічної тьми покров
По небу стелеться свинцевою габою;
Як привид неясний, за гаєм, над горою
Туманний місяць ізійшов...
Усе мені нудьгу на душу навіває.
Далеко, в сяєві там місяць виринає.
Повітря там дрижить в вечірньому теплі.
Там море в розкошах хвилюється в імлі
Під голубими небесами...
От саме час: тепер горою йде вона
На берег, шумними затоплений валами.
Там, під священними шпилями
Тепер вона сидить, печальна і одна...
Одна... Ніхто при ній не плаче, не сумує;
Ніхто її колін в безумстві не цілує;
Одна... чужим устам вона не віддає
Ані плечей, ні уст, ні персів білосніжних.
……………………………………………….
……………………………………………….
……………………………………………….
Ніхто не варт її любові неземної.
А правда ж: ти одна... ти плачеш... я в спокої…
……………………………………………….
А що, як……………………………………..


Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>