О.С. Пушкін. «Цар Микита жив...»

 

О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>«Цар Микита жив...»

 

* * *


Цар Микита жив недавно,
Жив багато, мирно, славно,
Не робив добра ні зла
І земля його цвіла.
Цар собі трудивсь потроху,
Пив та їв, молився богу —
І жіноцтво теж любив.
Сорок донечок прижив,
Сорок ангелів небесних,
Сорок дівоньок чудесних.
Чарівних в красі ясній,
Що за очки — боже мій,
Ротик свіжий, темний волос!
Ніжки — чудо! Ніжний голос,
З розуму звести б вас міг.
Словом, з голови до ніг
Все у них вас чарувало,
Одного невистачало.
Ну, а все-таки, чого?
Дріб'язка там одного,
Як признатись, дуже мало,
Але все ж — невистачало.
Як би вам це пояснить,
Щоб бува не прогнівить
Богобоязної дури,
Чи цнотливої цензури?



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>