О.С. Пушкін. В. Л. Давидову
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>В. Л. Давидову

 

В. Л. Давидову



В той час, як генерал Орлов —
Побритий рекрут Гіменея —
В пориві пристрасті своєї,
Під мірку підійти готов;
В той час, як ти, розумний шкода,
Проводиш ніч, де шум і згода,
І де за келихом аї
Сидять Раєвськії мої —
Коли весна скрізь молодая
Жартливо розпустила грязь,
І з горя на буграх Дуная
Бунтує наш безрукий князь...
Тебе, Раєвських і Орлова,
Ще з Кам'янських любивши днів,
Зібравсь тобі сказать два слова
Про себе і про Кишинів.

На цих ось днях, серед собора,
Митрополит, старий обжора,
Перед обідом, примічай,
Велів жить довго всій Росії
І з сином пташки і Марії
Пішов христосуваться в рай...
Я став розумний, лицемірю —
Пощусь, молюсь і твердо вірю,
Що бог простить мої грішки,
Як цар віршовані рядки.
Говіє Інзов наш ласкавий,
Я проміняв парнаські вправи
І ліру, грішний дар судьби,
На часослов і на відправи
Та ще на сушені гриби.
Одначе тут моя свідомість
Цю праведність веде на світ,
Безбожний шлунок мій натомість
«Помилуй, брате,— шепотить,—
Іще коли б хоч кров Христова
Була, для прикладу, лафіт...
Чи кло-д'вужо, тоді б ні слова,
А то — всміхнись цій дивині! —
Вода в молдавському вині».
Та я молюся — і зітхаю...
Хрещуся, геть же, сатано!..
А проти волі споминаю,
Давидов, про твоє вино...

Тож євхаристія вже інша,
Коли і ти, і милий брат,
Перед каміном знов надівши
Демократичний свій халат,
Спасения чашу наливали
Вином в безпінній течії
І за здоров'я тих, тії
До дна, до краплі випивали!..
Та ті в Неаполі гудуть,
А та навряд чи зможе встати...
Народи тиші хочуть, звуть,
Ярма їм швидко не зламати.
Невже надії промінь щез?
Та ні! — ми щастя діждемося,
З кривавих чаш причастимося —
І я скажу: «Христос воскрес».




Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>