О.С. Пушкін. До моєї чорнильниці
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>До моєї чорнильниці

 

До моєї чорнильниці



Подруго дум самітних,
Чорнильнице моя;
Мій вік різноманітний
Скрасив тобою я.
Як часто, друг дозвілля,
Я був з тобою рад
Забути час похмілля
Й бокал шумливих свят;
Бувало в хаті скромній,
Це ж ти в печалі томній
Стояла ув очах —
З лампадою в руках.
В натхнення час яскравий
Тебе завжди шукав
І музу викликав
На свій бенкет уяви.
Легкий, прозорий дим
Снувався над тобою,
І з трепетом живим
У ньому швидко, з грою...
......................................
І всі скарби мої
На дні твоїм таяться.
Тебе я присвятив
Легким трудам, дозвіллю,
І з лінню примирив,
Сестрицею безділлю.
Людьми я знаний став —
Самітника хто знає!
Завітний твій кристал
Вогонь небес тримає;
А вечором, коли
Перо по книжці бродить,
Затратиш труд малий —
Воно в тобі знаходить
Слова з моїх рядків,
І вираз ще незнаний,
То звуків або слів
Раптовий збіг жаданий,
То жарт, що лучить в зло,
То правди лад чудовий,
То дивність в римі новій,
Якої не було.
Я, з дурня одяг знявши,
Зоїла таврував,
Невігласа, як завше,
Чорнилом плямував...
Але не додавав
Ні злості, що кипіла,
Ні трути клевети,
І серця простоти
Ні зрадою не вкрила,
Ні лестощами ти!

Та в лінощах примхливих
Від друзів чую милих
Всю ніжність їхніх слів...
Невже ж я їх забуду,
Цих друзів по душі,
І їм невірний буду?
Ти витівки залиш,
Цей плід душі своєї,
І дактиль, і хореї —
Для прози, прозі лиш!
А час нудьги, і муки,
І серця пустоти,
І смуток від розлуки,
І мрії самоти,
Чуття, надії — завше
Без лестощів, без фальші —
Паперу передай...
І белькотанням кожним,
Легким, пустопорожнім
Їх серце утішай...

Безжурний син природи,
Допоки ранні годи
В забутку трачу я,
Зі мною нерозлучно
Живи благополучно,
Повірнице моя.

Коли пекельна сила
Навік візьме мене,
Коли навік засне
Перо, відрада мила,
І ти, в кутку курнім,
Мов сирота, застигнеш
І назавжди покинеш
Поета тихий дім...
Чадаєв, друг мій милий,
Тебе візьме, схмурнілий;
Останній мій привіт —
Любимцю ранніх літ! —
І висхла, і дрімотна,
Між двох його картин
Лишись навік німотна,
Скраси його камін. —
Що світські нам тенета!
На суддів не зважай,
Про вірного поета
Для друзів споминай.



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>