О.С. Пушкін. Чорна шаль
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>Чорна шаль

 

Чорна шаль



Дивлюсь, як безумний, на чорну я шаль,
І душу холодну терзає печаль.

Колись, у юнацтва добу золоту,
Я палко грекиню кохав молоду.

Ласкава красуня пестила мене;
Та скоро пізнав я нещастя страшне.

Одного разу я покликав гостей;
До мене постукав мерзенний єврей.

«Тут бенкет (шепнув він) веселий шумить;
В грекині ж твоєї коханець сидить».

Я дав йому грошей, проклявши його,
І вірного кликнув раба я мого.

Ми вийшли: як вітер, я мчав на коні;
І жаль до коханки мовчав у мені.

І щойно узрів я грекині поріг,
В очах потемніло, увесь я знеміг...

У дальню кімнату ступив я один...
Красуню мою цілував вірменин.

Утративши тяму, меча я схопив...
Негідник цілунка свого не скінчив.

І довго ногами топтав я мерця,
Блідий, на грекиню дививсь без кінця.

У згадці лишились благання і кров...
Умерла грекиня, умерла любов.

З волосся коханки зняв чорну я шаль
І витер мовчазно скривавлену сталь.

Мій раб, як настала вечірня імла,
У хвилі дунайські жбурнув їх тіла.

Давно не цілую чудових очей,
Давно я не знаю веселих ночей.

Дивлюсь, як безумний, на чорну я шаль,
І душу холодну терзає печаль.



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>