О.С. Пушкін. Русалка
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1>Русалка

 

Русалка


Над озером, посеред бору,
Відлюдно жив старий монах,
Обравши путь собі сувору,
В постах, молитвах і трудах.
Уже лопатою смиренно
Собі могилу старець рив,
Уже про смерть благословенну
Святих угодників молив.

Якось, схилившись до порогу,
Анахорет в вечірній час
Молився праведному богу.
Вже обрій десь темнів і гас,
Туман над схилами димився
І місяць плив у небесах.
Та тут на воду задивився
Украй здивований монах.

Стоїть, від жаху онімілий,
Видіння бачить вдалині:
Там раптом хвилі закипіли
І знову стихли в тишині...
І раптом... з хвилі мовчазлива,
Струнка, біліша від снігів,
Чудесна випливає діва,
Сіда на схилах берегів.

І в очі дивиться монаху,
І чеше злото мокрих кіс,
Святий монах тремтить від страху,
Стоїть, неначе в землю вріс.
Вона його до себе кличе,
Сміється, ніжна і легка,—
І, ніби зірка таємнича,
У хвилі спіненій зника.

Всю ніч не спав монах печальний,
Не до молитов старику,
І там на озері дзеркальнім
Він бачить тінь її легку.
Долина знову потемніла,
Блищить при місяці вода,
І знов русалка сніжнобіла
З'явилась, тиха і бліда.

Кива лукаво головою
І поцілунки шле здаля,
Хлюпоче срібною водою,
Сміється, плаче, як маля.
І стогне ніжно, зазиває:
«Монаше, йди сюди, сюди!..»
І знову видивом щезає
В глибинах темної води.

На третій день відлюдник знову,
Мов зачарований, сидів,
На темну річку і діброву
З палкою пристрастю глядів.
Зоря діброви взолотила,
Нема монаха — от діла!
Лиш борода стареча біла
По синій річці поплила.





Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>