О.С. Пушкін. Орлову
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Орлову

 

Орлову




О ти, який воєнний пал
З'єднав із щирою душею.
(Хоч і російський генерал),
З умом, дотепністю своєю;
О ти, який, щоранку сам
Уставши на військову муку,
Читаєш верхи вусачам
Улюблену царів науку,
Але биттям своїх солдат
Не ганьбиш войовничу руку,
Як той жорстокосердий кат,—
Орлов, ти прав: я забуваю
Гусарські мрії золоті
І з Соломоном лиш гукаю:
Мундир і шабля — суєти!
На генерала Кисельова
Не покладу своїх надій,
Люб'язний він, про те ні слова,
Він не лукавий і не злий;
За шумним сидячи обідом,
Я радий буть його сусідом,
До ночі слухать дотеп, жарт;
Та він придворний: обіцяння
Йому нічого, бач, не варт.
Немирні стримавши бажання,
Які в душі своїй носив,
Сховаюсь в затишку свободи,
Пізнаю спів, любов, природу
Під тінню дідівських лісів;
Над озером, в спокійній хаті,
Або в траві густих лугів,
Або на пригорку покатім,
В бухарській шапці і в халаті,
Вславлятиму моїх богів,
Чекатиму.— Коли ж устане
З одра спокою бог мечів
І січі грізний виклик гряне,
Тоді покину мир полів;
Палкий годованцю Беллони
І відданий громадянин!
Орлов, я стану у колони
Твоїх улюблених дружин;
В наметах, у вогні пожарів,
З мечем і лірою в руках
Рубатись буду я в боях
І славити твої удари.




Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>