О.С. Пушкін.Станси
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Станси

 

Станси


Велиш мені палать душею:
Минуле поверни мені,
І чари досвіту ясні
З'єднай з вечірньою зорею!

Так непомітно вік минає,
Із кола безтурботних днів
Геть вийти час мені звелів,
Та ще й за руку проводжає.

Йому скоритися нам слід.
Хто не навчивсь в житті зважати
На зміну швидкоплинних літ,
Той лиш скорботу буде мати.

Щасливцям юним залишай
Облудні пристрасті години;
Якщо живемо дві хвилини —
Одну з них розуму віддай.

Невже навіки відійшла ти,
Пора кохання, перших мрій,
Що вміла серце розважати
В хвилинній юності моїй?

Чекає двічі смерть на нас:
Утратити солодкі мрії —
От смерть, коли душа німіє!
Що після цього скону час?

Отак вечірньою порою
На схилі днів я сумував,
Бо розпрощалися зі мною
Ті мрії, що колись плекав.

Та дружба в час гіркий страждання
Почула й руку подала,
Вона подібна до кохання
Самою ніжністю була.

І я приніс їй мрії рози,
Розквітлі в пору молоду,
І вслід пішов, та лив я сльози,
Що тільки їй услід іду!





Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>