О.С. Пушкін. Прощання
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Прощання

 

Прощання

 

(Товаришам)

Пройшли ув'язнення години;
Уже нам небагато днів
Притулок бачить самотини
І розкіш царськосельських нив.
Розлука жде біля порогу,
Нас кличе світу дальній шум,
Зорить з нас кожен на дорогу
В натхненні гордих, юних дум.
Один сховав під ківер ум,
І вже в гусарському наряді,
При шаблі, під військовий гул,
В хрещенські дні, що сонцю раді,
Красиво мерзне на параді
І грітись ходить в караул;
А інший пнеться у вельможі,
Не честь, а почесті злюбив,
У шельми знатного в прихожій
Сам бути б шельмою хотів.
Лиш я корюся долі темній,
Лиш я, безжурний ліні син,
Чужий цій марноті нікчемній,
Тихенько задрімав один.
Всі рівні — писарі, улани,
Накази рівні й ківери,
Грудьми не рвусь я в капітани
І не повзу в асесори;
О друзі! згляньтесь в цю хвилину —
Червоний залишіть ковпак,
Покіль його десь за провину
Не проміняв я на шишак,
Покіль, не дружачи з бідою,
Лінивий може ще поет
Необережною рукою
У липні розстебнуть жилет.



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>