О.С. Пушкін. Послання Ліді
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Послання Ліді

 

Послання Ліді


Тобі, наперснице Венери,
Тобі, котрій сам Купідон
І діти жвавої Цітери
Прикрасили квітками трон.
Котрої лагідні манери,
Усмішка, погляд, ніжний тон
Ще красномовніш, ніж Вольтери,
Нам проповідують закон
І Арістіпів, і Гліцери,—
Тобі привітливий уклін,
Кохання спів і ліри дзвін.
Шлю геть Платонові химери,
Попавши в твій святий полон,
Я в мудрій вірі, як в печері,
Анакреонів і Нінон:
Та... лиш одкрив частково двері.
Я бачу: сердиться Зенон,
1 сива рать його сердита:
І мудрий друг вина Катон,
ї раб нудний Епафродіта,
Сенека, навіть Ціцерон
Кричать: «Ти лжеш, профан! бо мука —
Для смертних щастя запорука!»
Я згоден, друзі: плач либонь
І справді кращим є від сміх; ;
Страждать — чудесна це утіха;
Порада це хоч не чудна,
Але для мене зайва здавна,
Бо мудра — боже, бережи!
Дорожче нам вечеря славна
Від дюжин мудреців, їй-право;
Я вам не дався у полон.
Похмурий зойк з усіх сторон.
Та хай кричать на супостата,
їх суперечки — часу втрата:
До них хто піде на поклон?
Люблю я доброго Сократа!
Він миру шанував закон,
На береги не рвався дальні,
Любив театри, учти, жон;
Він забував про їжу й сон,
Він у Аспазії в вітальні
(Тому був свідком сам Платон),
Мов раб в покірності благальній,
Зітхав частенько у хітон,
І з усміхом їй, безпечальній,
Шептав: «Все привид, лжа і сон:
І мудрість, і народ, і слава;
Що ж істина? лише забава,
Повір: одна любов не сон!»
Вклонявсь любові вітрогон!
І нею... бідная Ксантіпа!
Твій муж, сумісник Арістіпа,
До неба піднятий на трон.
Проте, на милих гнів зваливши
Злий цинік, втіхи осудивши,
Самотній, в крузі заборон,
Прожив життя своє, мов сон.
Йдучи за діжкою пустою
Услід за мудрістю сліпою,
Дивак осліп від перепон;
І, воду черпавши рукою,
Пустив він щастя між долонь.



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>