О.С. Пушкін. Насолода
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Насолода

 

Насолода



Всихає у нудній неволі
Життя ще не розквітлий цвіт,
І юність відліта поволі,
І слід її — печалі слід.
За всі страждання нагороди
Я спрагло жду, і все дарма:
Не знає серце насолоди
І щастя жданого нема.

В життя ще тільки на порозі
Я нетерпляче в даль зорив:
«Там насолода!» Та в тривозі
Я за примарою летів.
Розкривши золотії крила
Краси чудової, як сон,
Кохання юне полетіло,
Звучи в солодкий свій полон,

Я вслід... Але мета мінлива,
Мета жадана геть летить...
Коли ж, окрилена й щаслива.
Ти прийдеш, насолоди мить?
Коли ж світильник зазоріє,
Для днів щасливих возсія,
І шлях мій посміхом зогріє
Ясна супутниця моя?!



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>