О.С. Пушкін. Убитий рицар
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1> Убитий рицар

 

Убитий рицар



За лісом, у сяйві яснім янтаря,
Спокійно погасла вечірня зоря.
І простір змовкає імлистий;
На річку спадає нічна каламуть,
Ліниво грядою хмарини пливуть.
І місяць між них золотистий.

Там панцир чавунний лежить на горбі,
Поламана піка в тяжкій боротьбі,
І щит під шоломом іржавим.
В мох рицарські шпори утнулись міцні,
Недвижні, лиш місяць пливе в тишині.
Над ними у блиску кривавім.

Кінь ходить поволі навколо горба,
В очах не вогонь, а велика журба,
Він голову бранну схиляє.
Б'ючи копитами каміння долин,
На панцир той дивиться кінь лиш один
І стогне, неначе ридає.

Іде подорожній, блукаючи в тьмі,
Надії несе він у серці німі,
Схилившись на костур дорожній.
На горб той виходить, в невидиму даль
Він дивиться, мовчки іржависту сталь
Ногою штовхає, тривожний.

І зблід подорожній — кольчуги дзвенять
І рицарські кості в них грізно звучать,
В долину шолом покотився.
В нім череп ховався... При звуці отім
Кінь скочив на горб у пориві однім,
Заржав і в журбі похилився.

Йде знов подорожній в густій темноті,
Здається, що кості хрустять на путі...
На ранок зірниця зіходить —
Убитий в бою неподвижно лежить,
І панцир завмер, і шолом не дзвенить,
І кінь біля вбитого ходить.


Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>